Читати книгу - "Розстрільний календар"

посмертно 30 квітня 1957 року. Вирок у його справі було скасовано, а справу припинено за відсутністю складу злочину. Джерела

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга перша. — Ч. 2. — Київ, Харків: Оригінал, 2008. Режим доступу: https://goo.gl/10sDLF

Шаповал Юрій. Голодомор і репресії в Україні (1932—1934 роки): [Remarks] // UA Historical Encounters — Taking Measure of the Holodomor. NYC, November 5—6, 2013. Режим доступу: https://goo.gl/g3yK9I

Райхель Юрій. «Кого не поставимо на коліна — перестріляємо!» Як в Україні починався Великий терор // День. — 2015. — 15 серпня. Режим доступу: https://goo.gl/6K6Ekl

З порога смерті: письменники України — жертви сталінських репресій. — Вип. І / Упоряд. О. Мусієнко. — К.: Рад. письменник, 1991. Режим доступу: https://goo.gl/f1ZSuh

Левицький В’ячеслав. Змієві вали академіка Єруслана // ЛітАкцент: [Електронний ресурс]. — 2008. — 18 квітня. Режим доступу: https://goo.gl/NSaJIc

4 березня 1952 року вбитий художник, вояк Української повстанської армії Ніл Хасевич

Я не можу битися зброєю, але б’юся різцем і долотом. Я, каліка, б’юся в той час, коли багато сильних і здорових людей в світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива… Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б’ються. Така моя думка, думка рядового підпільника. Слава Україні!

Ніл Хасевич за рік до загибелі

До лав УПА Ніл Хасевич, художник із важкою, але цікавою долею, вступив у 1943 році. У повстанській друкарні, де відповідав за роботу та пропаганду, він разом із командою створював підпільні видання, карикатури і сатиричні ілюстрації, розробляв проекти прапорів, печаток, бланків для грошей та відзнак, ескізи нагород УПА — Хреста Заслуги і Хреста Бойової Заслуги та медалі «За боротьбу в особливо важких умовах».

Згодом Хасевич очолив політико-пропагандистську ланку групи УПА «Північ». Після Другої світової війни відмовився від еміграці і продовжив повстанську боротьбу у криївках та на виїздах.

Плакати Хасевича миттєво поширювались, передавалися до ООН. Радянська влада була занепокоєна, адже малюнки краще за слова свідчили, що в Україні триває боротьба проти режиму. Знайти художника та поквитатись доручили капітану держбезпеки, колишньому контррозвіднику Борисові Стекляру.

Стекляр влаштовував засідки на Хасевича та його побратимів, намагався виманити художника на зустріч за допомогою інформаторів, але марно. Згодом в одному з бункерів кадебісти знайшли зашифровану записку із інформацією про передання митцеві для роботи паперу та вишневого дерева. Було зазначено і місце зустрічі — криївка на хуторі біля села Сухівці Рівненської області.

Стекляр, капітан Маркелов, капітан Кудрицький та інші оточили хутір.

— Виходьте! Інакше закидаємо гранатами! — крикнув Стекляр, але ніхто не відповів. Зловмисники вкинули у криївку гранату, почекали кілька хвилин, і Стекляр повторив: — Хто живий — виходьте! Інакше пустимо в хід гранати!

Ніл Хасевич і двоє його охоронців — В’ячеслав Антонюк «Матвій» та Антон Мельничук «Гнат» — загинули. Обставини їхньої смерті досі точно не встановлені: за різними версіями, повстанці могли загинути і від розриву гранати, і від кулі радянських силовиків, і покінчити життя самогубством перед страшнішою небезпекою.

На жаль, свідок та виконавець — Борис Стекляр, який на момент виходу цієї книжки мешкає у Рівному, — не коментував трагедію та чинив перепони у доступі до власної особової справи. Невідоме також місце поховання Хасевича. За розповідями свідків, тіла загиблих, привезені в село, щоб залякати місцевих мешканців, за кілька днів були вивезені у невідомому напрямку.

Джерела

Бухало Гурій. Ніл Хасевич: Крізь терни творчості // Рівненська обласна бібліотека для молоді: [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://goo.gl/1UvbLX

Гніда В. За повстанським художником Нілом Хасевичем радянські спецслужби полювали до березня 1952-го // Gazeta.ua. — 2012. — 5 березня. Режим доступу: https://goo.gl/­3vPm5M

Гупало Сергій. Лицар свободи. До 100-річчя від дня народження головного художника УПА Ніла Хасевича // День. — 2005. — 2 грудня. Режим доступу: https://goo.gl/CpSj2l

Єзерська Ірина. Ніл Хасевич. Людина, яка створила візуальний образ УПА // Історична правда: [Інтернет-ресурс]. — 2011. — 4 березня. Режим доступу: https://goo.gl/S50tKT

Ільницька Тетяна. Гравюри Ніла Хасевича повернулися в Україну. У Рівне зі США їх передав дослідник Петро Содоль // День. — 2015. — 22 вересня. Режим доступу: https://goo.gl/xYW8Qq

Малімон Наталія. Ніл Хасевич — повернення. Волинські знахідки про героїв УПА // День. — 2011. — 10 червня. Режим доступу: https://goo.gl/t3Yxsg

Папакін Георгій. Українські визвольні змагання 1939—1956: джерельний контент. — Вип. 1: Проблеми класифікації й змісту джерел повстанського та радянського походження. — К.: Інститут історії України, 2012. Режим доступу: https://goo.gl/Ch8bak

5 березня 1953 року помер секретар ЦК КПРС, голова Ради Міністрів СРСР Йосип Сталін

1 березня 1953 року Сталіна знайшли на підлозі в одній із кімнат резиденції. Лікарі діагностували параліч. 4 березня вся країна дізналась про хворобу вождя, по радіо щокілька годин передавали бюлетені про стан його здоров’я, говорили про інсульт, знепритомнення, параліч, агонічне дихання тощо.

5 березня 1953 року о 21 годині 50 хвилин чоловік, який побудував одну з найжорстокіших імперій світу, помер. Про це народ дізнався наступного ранку. 6—9 березня радянська держава прощалась зі Сталіним.

У день похорону Сталіна в натовпі загинуло, за різними даними, від кількох сотень до 2—3 тисяч осіб. Точна кількість загиблих засекречена.

Джерело

Проект 05/03/53: [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://050353.ru/ 5 березня 1973 року заарештований публіцист Василь Овсієнко25

Я іронічно ставлюся до тих, хто каже, що я в неволі «боровся». Я не боровся. Я стояв як паля в брудному потоці, дбаючи, щоб не похилитися.

Василь Овсієнко

Працю Василя Овсієнка та її значення для історії дисидентського руку важко переоцінити. «Я сам — музей», — сказав він із усмішкою в інтерв’ю 2014 року. У свої 68 років, 13,5 з яких віддав системі радянского «правосуддя», пан Василь їздив школами, музеями, бібліотеками, зустрічався з учнями