Читати книгу - "На твоєму плечі, Ірина Айві"

162
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 28 29 30 ... 61
Перейти на сторінку:
27

                                       Розділ 14                                                        

   Цікаво , Артем випровадив свою пасію чи вона залишилася з ним на ніч ? Мабудь усе залежить від тієї "справи ", що вони збиралися вирішувати разом . Та чому я думаю про це ? Це його життя і місця мені в ньому немає . Краще одразу опустити свої мрії на землю , щоб не розчаровуватися ще більше . Не варто перетворювати себе на метелика , що летить на полум'я вогню .

---- Доброго ранку , Ліно ! ---- прозвучав поза моєю спиною охриплий голос Артема , який таки змусив мене здригнутися . Свіжий такий весь , щойно з душу . Вологе волосся акуратно зачесане назад . Теж мені Аполлон .

---- Доброго ранку , Артеме ! Бажаєте лише кави чи може не злякаєтесь і спробуєте сніданок від чуперадла на ім'я Ліна ? ---- промовила я якомога спокійніше щоб не виказати своєї образи на нього . Не варто йому знати , що його вчинки ображають мене і зачіпають мою і без того уражену різними приниженнями гордість .

    Я звикла прокидатися дуже рано . Зазвичай це о шостій ранку . Тому до цього часу вже встигла насмажити цілу гору млинців . Люблю їх на сніданок з кавою і абрикосовим джемом . 

---- Не злякаюся ! Але дозволь поцікавитися , чим саме ти зібралася мене годувати ? 

---- Учора на вечерю була гречка з котлетою , а сьогодні на сніданок млинці і кава . Спробуєте , пане ?

---- Спробую , але не розумію , що за цирк ти тут влаштувала ? З чого це раптом я став для тебе паном ? 

---- Знаєте , Артеме я хоч і усе своє життя провела у малесенькому селі , але  добре знаю , як ПРИСЛУГА має звертатися до свого роботодавця ---- спокійно випалила я свою тираду , акцентуючи на слові " прислуга "

    Артем кілька секунд просто дивився на мене , далі нервово сіпнувся і прогримів :

---- Ти ж добре знаєш , що я невважаю тебе прислугою . Ти сама вирішила взяти на себе хатні справи за окрему плату . Хіба не так ? ---- басив Артем доволі голосно .

---- Все вірно ! І я не ображаюся на вас , а швидше навпаки .... вдячна вам за все ... Та вчора ви назвали мене саме прислугою тож я вирішила ,  що ви змінили правила нашої гри . 

---- Краще налий мені кави і давай уже свої млинці . Ніколи б не подумав , що ти можеш бути такою впертою .

    Не бачу сенсу продовжувати цю безглузду розмову ,  тому мовчки  наливаю у чашку  кави і так само мовчки підсовую тарілку з млинцями ближче до чоловіка . Та все таки з цікавістю підглядаю за тим чи сподобалися вони йому . 

---- Ммм .... ,  Ліно ,  яка смакота  . Де ти навчилася так смачно готувати .? ---- запитав Артем , запихаючи до рота п'ятий млинець .

---- А ти думав , що я у своїй Калинівці лише болото місила ?

---- Ну навіщо ти так ? Мені правда цікаво звідки у моєї дружини кулінарний талант ?

---- Доброго ранку , мій тигре ! ---- на порозі кухні стояла нічна гостя одягнена лише у Артемову сорочку . На бачу потреби відповідати їй , оскільки вітання прозвучало лише для Артема . Дівчина доволі граційно вихиляючи бедрами підійшла до столу і обійняла мого чоловіка за плечі , взяла його руку у свою і так само граційно відкусила кусок мого млинця .

---- Ей , ... як там тебе ? Налий і мені кави ---- наказувало мені це наглюще створіння . 

    Я вже хотіла виказати цій фурії усе , що думаю про її манери і поведінку , але вчасно спохватилася нагадавши собі , що я прислуга . Узявши ще одну чашку саме збиралася налити нахабі кави , як раптом Артем скинув руку Каріни зі свого плеча і промовив : 

---- Каріно , якщо тобі хочеться кави то налий її собі сама . У Ліни і без тебе повно клопотів .

   Дівчині не сподобалися Артемові слова , але вона вміло приховала своє невдоволення , улесливо посміхнувшись йому . 

---- Звісно мій , тигре ! 

---- І перестань називати мене тигром . Ми ж не в зоопарку . Ліно , через двадцять хвидин я виїджаю на роботу , будь - ласка підготуй мені одяг . 

---- Звісно , Артеме уже біжу ---- переможно усміхнулася я , неймовірно радіючи від того , що чоловік таки заступився за мене . Не бажаючи більше ані секунди знаходитися у компанії цієї невихованої особи хутко біжу до Артемової кімнати   . Зайшовши до якої одразу помітила сліди бурхливої ночі . Простирадло і ковдра були геть зімятими і лежали аби як . Схоже мені доведеться розбирати весь цей безлад . У мене знову неприємно занило у грудях . Та якими б лайливими словами я  неназивала цю Каріну , вона всеодно буде подобатися Артемові .

    Я саме хотіла відкрити шафу щоб обрати костюм для чоловіка , як до спальні увійшла солодка парочка . Дівчина одразу взялася збирати свою розкидану одежу , а Артем підійшов до мене і любязно запитав який саме костюм йому сьогодні обрати .

     Витягую з шафи перший , що  потрапив на око ,  тут важко помилитися , бо вони всі просто ідеальні і мовчки передаю йому у руки  . Каріна закрилася у ванній  , а я зіславшись на справи у кухні тихо вийшла з кімнати . Якою сильною я б не хотіла здаватися та дивитися на шури - мури коханого чоловіка навіть мені не підсилу . Вже не можу дочекатися моменту коли Артем виведе її з квартири . 

    Нарешті вони вийшли зі спальні . Артем в образі ідеального чоловіка і вона у тім , що прийшла сюди вчора . Чоловік  підійшов до мене і ще раз подякував за сніданок . Сказав , що сьогодні повернеться одразу після роботи . Навіть запитав про мої плани . Нащо я відровіла , що коли покінчу з хатніми справами , візьмуся за підготовку до іспитів . Я навіть змусила себе посміхнутися йому і щиро побажати гарного дня .

 

 

 

 

    

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 28 29 30 ... 61
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На твоєму плечі, Ірина Айві», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "На твоєму плечі, Ірина Айві"