Читати книгу - "Знову твоя, Катя Кірініна"

Іноді, щоб стати щасливим, потрібно відкинути сумніви й просто бути щасливим.

За останній рік, я тільки й думаю про це, раніше просто не могла зірватися і щось змінити, але зараз впевнена, що судячи з усього, доля готувала для мене справді щось хороше і світле.

Розплющую очі й солодко потягуюсь. Прекрасний сонячний ранок, а все тому, що я нарешті виспалася. Мого маленького пончика поруч немає, отже тато забрав його, даючи мені поспати.

Радо посміхаюся і захоплююсь своїм чоловіком, він звичайно багато працює, але завжди намагається бути поряд і допомогти з дитиною.

Сьогодні Олексію Кириловичу п'ять місяців, він такий солодкий карапуз, що навіть не віриться, як я могла все життя бути без нього?

З першою дитиною набиваєш шишки й вчишся, проводиш експерименти та ніколи не знаєш чого чекати, а з другою все набагато простіше, все вже знаєш і не винаходиш велосипеда. Хоч буває дуже важко, але кому в материнстві легко?

– Мама наша встала, - тихо каже Кирило, як тільки я спускаюся сходами. – А ми тут мультики дивимося.

Він сидить на дивані, наш син солодко спить на його грудях, а старша дочка зручно розташувавшись на підлозі, за малюванням. Це настільки зворушливо, що дивилася б вічність.

Тихо підходжу ближче і цілую чоловіка, зараз він такий домашній, спокійний і милий, навіть не віриться, що ця людина суворий начальник, який роздає накази на роботі, як пиріжки.

– Снідатимеш? - проводжу носом по його вилиці й вдихаю свій улюблений запах - чоловічий, упереміж із дитячим. Чарівний коктейль.

– Ми з Настею вже все зробили, сьогодні ми ранні пташки, - чоловік боїться вкотре поворухнутись, адже на ньому важлива місія. - Так Насте?

Донька відповідно киває і відвертається до свого заняття, навіть дивно, як ці двоє так легко й швидко заспівали.

Насті одразу сподобався Кирило і вони стали друзями. Нехай у неї є батько, але мій чоловік ніколи не наголошував на цьому, навпаки, все найкраще було для маленької принцеси, а мені залишалося тільки дякувати Богові, що все трапилося так, а не інакше.

Через місяць, як Кирило приїхав за нами, ми одружилися. Не встигла я потримати свідоцтво про розлучення, як мені вручили свідоцтво про шлюб. Я не була проти, хоч у нас не було пишного весілля та шикарної білої сукні.

На той момент моя вагітність була вже дуже помітна, і ми вирішили, що відкладемо таку подію до більш струнких часів. Але штамп у паспорті для Кирила був дуже важливим, він у прямому розумінні, не втратив жодної хвилини мого холостого становища.

Ми розписалися в центральному загсі Одеси, поряд з яким, колись, у юності, він запропонував мені зустрічатися. З того часу живемо в моєму улюбленому місті, де навіть повітря просякнуте коханням.

З колишнім чоловіком рідко телефонуємо. Він вирішив, що спілкуватися з дочкою може через своїх батьків тому дзвонить вкрай рідко, а приїжджає ще рідше. Мені не зовсім зрозуміла його поведінка, але він ніби одружився нещодавно, мабуть, всі його думки зайняті тільки новою дружиною та новим життям.

Настя спочатку постійно за нього питала, але завдяки любові та турботі Кирила трохи перемикнулась.

Я не засуджую Сергія, просто не маю на це права. Мабуть, для нього це складно. Може, колись він зрозуміє щось і відновить спілкування з дочкою, але зараз, йому це здається нездійсненним завданням. Моя мета - не говорити про нього погано і просто жити у своїй сім'ї.

– Поїдемо на пляж? Погода супер сьогодні, - Кирило переклав Льошку в колиску і зайшов на кухню.

– Щоб усі побачили мою в'ялу постать? - сміюся я, хоч насправді, це можна сказати животрепетне питання.

Моє тіло ще не прийшло до форми після пологів, але я на вірному шляху, дякую йозі та грудному вигодовуванню.

– Кохана, - чоловік хитро посміхається і простягає до мене руки, я обіймаю його, втикаючись у шию. - Ти найкрасивіша жінка, і твоя постать зараз чудо. Саме так і має виглядати мама та дружина.

– З целюлітом?

– У тебе немає целюліту, - серйозно каже він. - Зате, великі пружні груди й приголомшливий зад, що так старанно тиснеться до мене вночі.

Я червонію від його слів, але мені лестить цей інтерес, нехай навіть це брехня на благо.

– Ти прекрасна, Юль. Від маківки до кінчиків пальців, - Кирило підхоплює мене на руки й пристрасно цілує, наче шалено скучив. - Ти моя. І я шалено тебе люблю.

Я відповідаю з не меншою пристрастю, на кожну його ласку і почуваю себе, найщасливішою жінкою на світі.

Ми безглуздо втратили стільки часу, але все одно знайшли одне одного. Нехай це егоїстично та неправильно, але хто знає де правильно, а де ні? Я рада, що тоді, у день усіх закоханих, він все ж таки відкинув усе і написав мені.

Рада, що незважаючи ні на що, я з ним, і що, знову його.

Кінець