Читати книгу - "Ганнібал"

будь-якого дня, — відповіла Старлінг.

— Небезпечно, — сказав Болтон.

— Приходьте на стрільбище, офіцере, і я вам усе поясню.

Бріґем утрутився:

— Болтоне, я тренував Старлінг, коли вона три роки поспіль тримала титул чемпіона на міжвідомчих змаганнях із бойових пістолетів. Не хвилюйтеся за її зброю. Оті хлопці з команди порятунку заручників, «Ковбої Велкро», — як вони прозвали тебе після того, як ти надерла їм дупи, Старлінг? Енні Оуклі[8]?

— Ядуча Оуклі, — відповіла вона й повернулася до вікна.

Старлінг почувалася уразливою й самотньою в цьому смердючому, мов цап, фургончику для стеження, набитому чоловіками. «Chaps», «Brut», «Old Spice», піт і шкіра. Почав закрадатися страх, він смакував, мов пенні під язиком. Уявний образ: її батько, який пахнув тютюном, а ще дужче — милом, чистить апельсин своїм кишеньковим ножем, у якого відламано вістря леза, ділиться з нею апельсином на кухні. Габаритні вогні батькового пікапа зникають удалині, коли він вирушає на нічне патрулювання, під час якого його вбили. Його речі в шафі. Сорочка для сільської кадрилі. У її шафі — кілька гарних речей, які вона так нікуди й не вдягла. Сумні вечірні сукні на плічках, мов забуті іграшки на горищі.

— Ще хвилин десять, — кинув у салон водій.

Бріґем визирнув у лобове вікно й поглянув на годинник.

— Ось план, — сказав він.

У Бріґема була груба схема, похапцем накреслена «меджик-маркером», і розпливчастий архітектурний план, що йому надіслали факсом з Архітектурного департаменту.

— Будівля рибного ринку стоїть серед низки магазинів і складських приміщень уздовж берега. Парселл- стрит упирається в Ріверсайд-авеню на цій маленькій площі перед рибним ринком… Бачите, задня стіна рибного ринку виходить на воду. У них там є док, він тягнеться вздовж усієї задньої стіни, ось тут. Перший поверх рибного ринку — тут лабораторія Евелди. Вхід спереду, одразу біля ринкової маркізи. Коли Евелда варить мет, то виставляє вартових у радіусі принаймні трьох кварталів. Уже були випадки, коли вони попереджали її завчасно, і вона встигала спустити наркоту в унітаз. Отож — звичайна група захвату від УБН заходитиме від доків на рибальському катері о п’ятнадцятій рівно. На цьому фургоні ми зможемо підібратися ближче за всіх, під’їдемо просто до головного виходу за пару хвилин до початку рейду. Якщо Евелда вийде з головного, ми її візьмемо. Якщо лишиться всередині, то виб’ємо двері з вулиці, щойно вони ввійдуть з іншого боку. Другий фургон — то наша підтримка, семеро хлопців, вони розпочнуть операцію о п’ятнадцятій, якщо не отримають від нас іншого наказу.

— Що маємо на двері? — спитала Старлінг.

— Якщо все буде тихо, то таран, — озвався Бьорк. — Якщо почуємо вибухи чи стрілянину, то «до них прийде Ейвон»[9].

Бьорк легенько поплескав по своїй рушниці.

Старлінг уже бачила, як це робиться: «Ейвон» — це тридюймовий патрон маґнум для рушниці, заряджений дрібним свинцевим порошком, який вибиває замок на дверях, не завдаючи шкоди тим, хто перебуває всередині.

— А Евелдині діти? Де вони? — спитала Старлінг.

— Наш інформатор бачив, як вона лишила їх у дитсадку, — відповів Бріґем. — Хлопець близько контактує з її родиною, дуже близько. Настільки близько, як це взагалі можливо з безпечним сексом.

У навушнику Бріґема цвірінькнув радіосигнал, і агент став роздивлятися клаптик неба, який було видно із заднього вікна.

— Може, вони просто вишукують затори на дорогах, — мовив він у ларингофон і звернувся до водія: — Хвилину тому другий загін помітив новинний гелікоптер. Ти щось бачив?

— Ні.

— Хай краще за заторами слідкує. Одягаймося й по конях.

Сто п’ятдесят фунтів сухого льоду не подарують прохолоди п’ятьом дорослим людям, які спекотного дня сидять у металевому фургоні, особливо якщо на них бронезахист. Коли Болтон підняв руку, то довів, що одеколон «Каное» не дає такого результату, як душ.

Кларіс Старлінг нашила під плечі уніформи подушечки, аби пом’якшити тиск кевларового жилета — куленепробивного, як пощастить. Додаткова вага жилета з’явилася за рахунок однієї керамічної пластини на спині й ще однієї на грудях.

Цінність цієї пластини на спині показав трагічний досвід. Проводити рейд із примусовим проникненням на чолі групи людей, яких ти не знаєш, які мають різний рівень підготовки, — процедура небезпечна. Коли ведеш за собою колонну зелених і переляканих новобранців, вогонь по своїх може перебити тобі хребет.

За дві милі від річки третій фургон висадив групу захвату УБН, що поспішила на рандеву з риболовецьким катером. Автівка з групою підтримки значно відстала від фургона для стеження.

Потяглися занедбані квартали. Третина будинків стояли позабивані, погорілі машини спочивали на ящиках біля бордюрів.

По кутках перед барами й маленькими крамницями тинялися молодики. На тротуарі палав матрац, біля нього гралися діти.

Якщо Евелда виставила вартових, то вони добре ховалися поміж звичайних вуличних перехожих. В автомобілях, припаркованих навколо алкогольних крамниць і продуктових магазинів, сиділи чоловіки й перемовлялися між собою.

Перед світлофором зупинився кабріолет-лоурайдер «імпала» з чотирма молодими афроамериканцями, і вони попленталися за фургоном. Передній бампер кабріолета «вистрибував» на радість дівчатам, повз яких проїжджали молодики, від гупання стерео дрижала металева обшивка фургона.

Крізь дзеркальну шибку в задніх дверцятах Старлінг побачила, що молодики в кабріолеті не становлять загрози, бо штурмовик «кріпів» — це переважно потужний, габаритний седан чи мікроавтобус, старий, щоб не впадати в такому кварталі в око, шибки на задніх дверцятах опускаються до упору. Екіпаж складається з трьох чоловіків, інколи — чотирьох. Якщо дати волю думкам, то навіть та баскетбольна команда на «бʼюїку» видаватиметься підозрілою.

Поки фургон перечікував червоний сигнал світлофора, Бріґем прийняв кришку з окуляра перископа й пальцем постукав Болтона по коліну.

— Роззирніться, може, побачите на тротуарах кілька місцевих знаменитостей, — сказав Бріґем.

Верхня лінза перископа ховається у вентиляторі на даху. Дивитися можна тільки у два боки.

Болтон зробив повне коло й зупинився, щоб протерти очі.

— Надто сильно трясеться, коли двигун працює, — мовив він.

Бріґем зв’язався з командою на катері.

— Чотириста метрів униз течією, скоро будуть на місці, — передав він команді у фургоні.

За квартал до місця, на Парселл-стрит, фургон пригальмував на червоному світлі й, здавалося, аж надто довго простовбичив навпроти центрального входу на ринок. Водій розвернувся, мов поправляв праве дзеркальце, і краєм рота зашепотів до Бріґема:

— Наче небагато народу купляє рибку[10]. Їдьмо.

Загорівся зелений, і о 14:57, рівно за три хвилини до початку операції, пошарпаний фургон зупинився перед рибним ринком «Фелічіана», обравши зручне місце на узбіччі.

Салоном фургона прокотився скрегіт, коли водій поставив автівку на ручне гальмо.

Бріґем здав перископ Старлінг:

— Поглянь-но.

Старлінг прокрутила перископ уздовж фасаду ринку. На тротуарі