Читати книгу - "Біблія для комуністів і безпартійних"

Довго тривав смуток пролетарських діток. Напхали вони святого Лєніна, забальзамували його і вистави-ли в мавзолеї. Тоді Йосиф Сталін Грозний проголосив себе святим наступником Леніна і рішуче та невмолимо відділив добрих від поганих. І нагородою за його безмежні здібності та безмежну відданість своїй справі стала свята сила без меж, якою він був наділений.

У той час в сусідніх капіталістичних країнах розмножилися змії господарської кризи. їх сила все зростала і пролетарські дітки безмірно страждали і нарікали від голоду і бідності. Тоді вказав їм святий Сталін нагірну дорогу до нового майбутнього суспільства, в якому змії вже не будуть мати ніякої сили. А ідеологічні ангели супроводжували його на цій дорозі.

І бачив святий Сталін, що імперіалістичний змій неухильно все більше спокушає пролетарських діток своєю нечестивою вірою у споживацтво. Тоді зійшов він на вершину ідеології, щоб порадитися з Отцем Марксом. Тут об’явились йому громи, блискавиці, а саму вершину оповила хмара класової боротьби. Святий Сталін зрозумів цей знак і голосом Господнім оповістив десять комуністичних заповідей. Однак, народ продовжував ремствувати і все частіше згадував про золоте теля. Але святі чистки навернули його до праведної віри.

ДЕСЯТЬ КОМУНІСТИЧНИХ ЗАПОВІДЕЙ:

1. Маркс є твій Бог, а Лєнін— його пророк. Не можеш мати інших богів, окрім Нього.

2. Образ Його внушає непомильна партія, а її генеральний секретар завжди має рацію.

3. Своє майно віддай державі, а чистому вченню про державу служи до кінця днів своїх.

4. Не приймай імені нашої віри даремно, а усі    сумніви свої піддай цензурі.

5. Безперестанну працюй, але 1 Травня і день    роковин революції прослав демонстрацією.

6. Шануй отця державу і матір партію, і тоді    залишишся у цій країні навіки.

7. Не убий, хіба що класового ворога.

8. Не вкради функціонерові автомобіль, ані інше    рухоме чи нерухоме майно і непогрішно вір «Правді»

9. Фальшиво свідчи проти ближнього свого задля блага ГУЛАГу.

10. Не пожадай добробуту гнилого Заходу,    ані    незалежних профспілок.

Щоб випробувати святого Сталіна, зажадав одного разу Господь Маркс: « Принеси мені у жертву одного із своїх пролетарських діток ». І святий Сталін з радістю пожертвував, а потім ще, і ще... і ніхто не міг його зупинити. І взяв він кров, і покропив нею пролетарських діток, приказуючи: «Дивіться, то є кров усіх нас, яка масово проливається задля блага мас.»