Читати книгу - "Ректор , Таміла Калас"

Глава 2

 

З перших днів навчання я зрозуміла що у цьому закладі, з цим Ректором найшла коса на камінь, він виявився за сумісництвом, моїм куратором і викладачем Фармакології, прямо матрьошка, все в одному.

На ранок коли доходжу до Університету минаюся з автівкою яка заїжджає на подвір'я закладу ого, хто це тут такий модний, та ви що, з машини вилазить Павлак напевно сьогодні закінчилася його відпустка, ще Півтора місяця тому, я вважала, що люди з професією викладачів чи керівників навчальних закладів, не можуть добре заробляти, проте схоже помилялася. Ігор Семенович мене як завжди не помічає, швидко прямує до входу.
А я ледве ноги тягну, очі печуть здулися як вареники, мрію поспати ще хоч годинку, мене здоганяють інші студенти, жваво вітаються.

У моїй групі навчаються самі дівчата, я поки не дуже з ними контактую, проте намагаюся вживатися, добре хоч факультетів багато, тому хлопців вистачає, я навіть встигла познайомитися з одним, звати теж Ігор, напевно це карма, навчається на Стоматолога на третьому курсі, наші стосунки поки схожі як перша пінка на молоці, тільки починають розвиватися. Заходжу до групи, біля мене сидить Віолетта напевно єдина з ким я найбільше спілкуюся.
Закінчувалася остання пара, сиджу ніби відбуваю кару, підперлася щокою до долоні, чекаю закінчення, ще від ранку хочу спати, але не виходить, бо я на перші парті у самому серці аудиторії, Звісно мені б хотілося місце кудись на самому кінці, але таких однодумців як я, виявилося забагато, тому я тягнуся до знань.

Раптово нашу пару перериває Ігор Семенович, він як вітер - ураган, аж волосся на голові злетіло.

- Так перепрошую, я не маю часу тому швидко - Тримаючи планшетку та ручку - У нас є курси лікувального масажу, хто ще хоче, можу записати на курси, які буду проводити я.

Майже відразу байдуже, повертаю голову кудись у сторону, ніби мене це й не стосується. Деякі дівчата підіймають руки, він починає рахувати" 1, 2, 3, 4, 5..."

- Що все, більше ніхто не хоче, тільки десять.

Я повертаю голову, проводжу гострим оком по групі, крадькома рахую руки, ха, такий розумний, а рахувати не вміє, рук піднято дев'ять, чи я чогось не розумію. Роблю мудре лице, поки Ігор Семенович записує імена всіх охочих.

- То як, є ще хтось чи вас буде тільки десятеро? - Дивиться прямо на мене.
Я дивуюся, чого йому треба.

- Взагалі то, не десятеро, а дев'ять - Відказую ніби сама розумна.

- До речі Сташевська, тебе батько не попередив, ти теж записана на курси масажу, він сам тебе записав.

Мій батечко напевно хоче моєї смерті, які ще масажі, це вже взагалі неподобство, напевно він мене не любить, або хоче відігратися за всі свої попсуті нерви.

- А, а - посміхаюся - ну так, я дуже хотіла вивчити види масажу.

- До речі, видів є багато, але про це безпосередньо на курсах. А зараз маю бігти. Можете продовжувати.

Ректор швидко покидає аудиторію.

Та за хвилин п'ять лунає дзвоник, я починаю збиратися, бачу як деякі дівчата підходять до вікна, і між собою шепочуться та тихо хіхікають, мені також стає інтересно, підходжу до вікна, стаю за спиною однієї одногрупниці та визираю мов гусак.Бачу як наш Ректор стоїть біля свого темного Мерседеса S - Класу, мило розмовляє з нашою викладачкою (ОМЗ) Основи Медичних Знань Марина Олегівна аж сяє, хоч здається вона одружена, але від загравань з боку Литвака не відмовляється, напевно не вистачає чоловічої уваги, хоч не бачу тут для себе нічого цікавого, аж поки Павлак, обійшовши автівку відчиняє з переду дверцята, та обіймає молоду жінку за пояс, по їхніх жестах розумію, що запрошує до автомобіля.

 

- Вони точно сплять разом - Як вирок виголошує одногрупниця, не висока мініатюрна дівчина з довжелезною грубою косою.
Павлак недбало кидає погляд до верху, всі починають реготати, та вдавати ніби їх до цієї миті цікавило геть інше, я мало не стикаюсь з ним очима, гадаю він не побачив мене, добре хоч я позаду, а то вирішить що я слідкую за ним, або мені важливе його приватне життя.

- А то ж, та подивися на нього, очі світяться, точно - вони коханці.

Мої дівчата хто так зацікавлено прилип до подій за вікном, продовжують обговорювати побачену ситуацію, кожен мав власну думку, бо декому навіть подобався наш Ректор, як на мене, брутальний, самозакоханий Нарцис, врешті решт - страшний, взагалі ніякий.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍