Читати книгу - "Аметистовий браслет для Аглаї, Катерина Федоровська"

А потім і взагалі збентежив Аглаю, ніжно торкнувся великим пальцем  пухкої дівочої губи.

- Пробач мені, Аглає, за це неподобство. Я не очікував, що так трапиться. Я тобі все поясню, - а промовляючи ці слова нахилився до її рожевих, мов трояндові пелюстки, губ та поцілував їх.  

І в ту мить, коли граф настирно пізнавав поцілунком дружину, зовсім не так скромно, як у церкві, а владно, спрагло, навіть трохи непристойно, Аглая йому вже пробачила цю неввічливу поведінку.

Тож розплющивши очі після палкого поцілунку, дивилася на Адама вже без образи, а закохано й віддано.

Але ж заходячи до будинку графа, вона відчула якусь незрозумілу тривогу, ніби якесь передчуття. Та ще й та картина, яку побачила, дуже неприємно її вразила.