Читати книгу - "'ти вбив мого Кота', Марті"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Сцена 14: «Останній погляд»
Ранок.
Головний герой йде вулицею, залишаючи за собою згарище кримінальної імперії. Його обличчя нічого не виражає – лише втома і порожнеча.
Він заходить у свій будинок.
Все так само, як тієї ночі. Лише тиша.
Він повільно знімає куртку, кидає її на диван. Потім нахиляється, відкриває маленьку коробку з улюбленими ласощами кота. Бережно бере одну і кладе на підлогу.
Ніхто не приходить її забрати.
Герой сідає поруч. Дістає старе фото – він і його кіт, зняті десь на підвіконні.
Його пальці тремтять, коли він проводить по зображенню.
Флешбек:
(Кілька коротких спогадів, розмитих, теплих.)
— Як кіт стрибав йому на плечі.
— Як терся мордочкою об його руку.
— Як муркотів, засинаючи поруч.
Герой дивиться на фото.
Його обличчя нарешті змінюється.
Очі наповнюються сльозами.
Одна з них повільно скочується по щоці. Він не витирає її.
Замість цього він бере коробку ласощів і ставить її на полицю.
— Спи спокійно, малий.
Камера від’їжджає.
Темрява.
Фінальні титри під важку метал-музику.
---
Кінець
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «'ти вбив мого Кота', Марті», після закриття браузера.
