Читати книгу - "Юпітер у Леві, Olha Alder"

Але варто було мені почути попередження — я замкнувся і перестав створювати свято для керівництва бару “Король”. Тепер лише для клієнтів.

Міністр економіки знову заявився через десять днів — він був частим гостем. Цього разу його компанія була в рази меншою, але він вимагав уваги в рази більше. Навіть я вже втомився сидіти на його колінах, а він, здавалося, не відчував ваги мого тіла.

Я поводив себе жартівливо й навмисно образився. І навіть випросив нові гостроносі чобітки Прада. Що ж, держава зобов’язана утримувати своє найкрасивіше обличчя. Мене.

— Їж, Мін Су, сьогодні ти надзвичайно ласкавий, — міністр простягнув мені шматочок дині, затиснутої між паличками.

Я нахилився, розкривши рот, щоб з’їсти фрукт. Але міністр раптом відвів руку трохи далі. Я лише клацнув зубами в повітрі.

— Пане! — Прикриваючи рот рукою, я мило засміявся, відчуваючи, що він збирається мене роздражнити.

— Їж повільно, Мін Су, — прошепотів він, підносячи диню до моїх губ і обмазуючи їх липким соком.

Я не рахував хвилин, вмиваючи обличчя прямо в туалеті бару.

Відпустивши гостей, мені хотілося відмитися. Щось всередині мене після тих грубих слів незнайомця серйозно переломилося.

Тепер я наполегливо вирішив вдало вийти заміж. Моя краса буде вічною, але скільки ще років вона буде жадана — я не знав.

— Тебе тут що, нудить? — Йок безцеремонно відчинила двері чоловічого туалету й притулилася до косяка. — Вагітний?

Я підвів на себе очі в дзеркалі, бачачи її фігуру у відображенні.

Мої очі були червоними, налитими кров’ю й здавалися запаленими, сильно вирізняючись на фоні блідо-зеленої шкіри. Мокрий чубчик прилипла до лоба. І виглядав я на рідкість паршиво.

— Я не здатний на такі речі. — Уперто фиркнув я вголос, контролюючи вираз свого обличчя, старанно натягуючи ввічливий вигляд.

— Вже четверта ранку. Всі розійшлися, можеш іти додому. — Йок розвернулася, щоб повернутися в зал.

— Сьогодні хороші чайові? — Мій дзвінкий голос звучав як натягнута струна, змусивши Йок завмерти.

— Усе в порядку, Мін Су. — Вона кинула через плече. — Піклуйся про своє здоров’я. Можеш… не приходити завтра.

О, я знав, що це кінець. Мій графік все ще не передбачав вихідних. Але Йок більше не влаштовував мій прибуток, тому що я перестав виглядати привабливо в її очах. Достатньо було однієї помилки, щоб крихка грошова довіра лопнула.

— Залишилося ще два тижні. Я закінчу зі своїми клієнтами. — Я сказав сухо, більше не намагаючись бути ввічливим.

— Гаразд. — Байдужно відповіла вона. — Я запишу це у твою трудову.

Я фиркнув і перестав дивитися на відображення Йок у дзеркалі.

Мені потрібно терміново вдало вийти заміж.