Читати книгу - "Викинь мотлох із життя! Мистецтво прибирання, яке змінить вас назавжди"

що зберігання речей має бути зосереджено в одному місці, і тому я сказала своїй клієнтці перемістити білизну, шкарпетки й сумки її чоловіка до шафи, де висіли його костюми. Вона трохи розхвилювалася. «Але він любить зберігати речі там, де користується ними, – сказала вона. – А якщо він не погодиться?»

Поширена помилка, якої припускаються багато людей, – вирішити, де зберігати речі, на основі того, звідки їх найпростіше діставати. Такий підхід – фатальна пастка. Безлад утворюється тоді, коли ми не повертаємо речі на їхні місця. Тому зберігання має зменшувати зусилля, необхідні для того, щоб класти речі на їхні місця, а не для того, щоб діставати їх. Коли ми чимось користуємося, то в нас є чітка мета, через яку ми й дістаємо певний предмет. Зазвичай для цього не потрібні неймовірні зусилля. Безлад утворюється тільки через дві можливі причини: коли необхідно докласти надто багато зусиль, аби покласти річ на місце, або коли взагалі незрозуміло, де вона має зберігатися. Якщо ми не надамо значення цьому важливому моментові, то створимо систему, яка призведе до хаосу. Таким ледачим людям, як я, наполегливо рекомендую зосереджувати зберігання речей в одному місці. Зазвичай твердження, що набагато зручніше тримати все напохваті, – неправильне.

Багато людей організовують зберігання речей у такий спосіб, щоб воно відповідало основним напрямам руху по будинку, але як ви гадаєте, як узагалі складається така схема пересування? Майже в усіх випадках вона визначається не тим, що людина робить протягом дня, а тим, де вона зберігає свої речі. Нам може здаватися, що ми розклали речі так, щоб їхнє розташування відповідало нашій поведінці, але зазвичай ми самі підсвідомо пристосовуємо наші дії до плану зберігання речей. Розміщення місць для зберігання відповідно до плану пересування по будинку лише їх розсіює. А це у свою чергу збільшує ризик того, що ми накопичимо більше речей і забудемо про те, що вже в нас є, тим самим ускладнюючи собі життя.

Якщо взяти до уваги середній розмір житла в Японії, то план зберігання речей, що відповідає плану пересування, ні на що суттєво не вплине. Якщо вам знадобиться всього лише 10–20 секунд, аби пересікти ваш будинок, то чи справді вам необхідний план-схема зберігання речей? Якщо ви хочете зробити свій простір охайним, набагато важливіше розкласти речі в місцях для зберігання так, щоб ви одразу могли сказати, що де знаходиться, ніж думати про такі деталі, як хто, що й коли робить.

Немає потреби ускладнювати собі роботу. Лише визначте, де зберігати речі відповідно до дизайну вашого будинку, і ваші проблеми зі зберіганням зникнуть. Ваш дім уже знає, де мають лежати ваші речі. Саме тому метод зберігання, який я застосовую, такий простий. Правду кажучи, я можу згадати, де що зберігається майже в усіх будинках моїх клієнтів. Ось наскільки простий мій метод! Я ніколи не брала до уваги план-схему пересування, коли допомагала клієнтам організовувати їхній простір, і жоден із них ніколи не мав проблем. Навпаки: як тільки вони створили простий план зберігання, більше їм ніколи не доводилося згадувати, де що лежить; класти речі на свої місця стало природним явищем, і тому до їхніх будинків ніколи не повертався безлад.

Зберігайте подібні речі в одному місці або поблизу. Якщо ви прислухаєтеся до цієї поради, то побачите, що створили дуже природний план-схему зберігання. Також немає потреби брати до уваги частоту користування речами, коли ви відводите місця для їхнього зберігання. Деякі книжки на тему прибирання пропонують методи, які класифікують речі на шість категорій відповідно до частоти користування: щоденно, раз на три дні, раз на тиждень, раз на місяць, раз на рік і рідше, ніж раз на рік. Це тільки в мене голова йде обертом від самої думки, що мені доведеться ділити свої шухляди на шість відділів? Я виділяю максимум дві категорії відповідно до частоти користування: речі, якими я користуюся часто, і речі, якими я користуюся рідко.

Візьмемо як приклад уміст шухляди. Звичайно, ті речі, якими ви користуєтеся менше, будуть лежати в задній частині шухляди, а ті, що більше, – у передній. Немає потреби визначати це, коли ви вперше облаштуєте своє місце для зберігання власних речей. Коли ви обираєте, що зберегти, запитайте про це своє серце; коли ви обираєте, де зберігати речі, запитайте про це свій дім. Якщо ви не забудете це робити, то інтуїтивно відчуєте, як вести процес організації та зберігання ваших речей.

Ніколи не складайте речі на купу: головне правило – вертикальне зберігання

Є люди, які складають усе на купу: чи то книжки, чи документи, чи одяг. Але такий підхід – марнотратний. Коли мова йде про зберігання речей, найкращий варіант – вертикальне положення. Я приділяю цьому моментові особливу увагу. Я зберігаю все у вертикальному положенні, і це цілком можливо, включаючи одяг, який я складаю і ставлю на «ребро» в шухлядах, і колготки, які я скручую і ставлю у коробочку. Те саме стосується канцелярського та письмового приладдя: чи це коробочка зі скобами, чи мірна стрічка, чи гумка – я ставлю їх вертикально. І навіть мій ноутбук стоїть на книжковій полиці, як справжній блокнот. Якщо у вас є простір для зберігання, але місця в ньому небагато, спробуйте ставити речі вертикально. Ви побачите, що такий метод вирішить майже всі проблеми.

Я зберігаю речі вертикально й уникаю складання на купу з двох причин. По-перше, якщо ви складаєте речі на купу, то вам здаватиметься, що у вас є нескінченний простір для зберігання. Речі можна безкінечно складати одна на одну, через що важко оцінити їхній об’єм, який постійно зростає. І навпаки: коли речі зберігаються вертикально, ви можете чітко побачити, коли вони починають займати багато місця. І коли це трапиться, ви скажете: «Ой, я знову починаю накопичувати непотріб».

Друга причина: складання на купу дуже погано впливає на ті речі, які лежать знизу. Нижні речі купи сплющуються. Складання знесилює і виснажує речі, які несуть на собі вагу всієї купи. Уявіть, як би ви почувалися, якби вам довелося носити важкий багаж годинами. Але справа не тільки в цьому; речі, які складають на купу, практично зникають, адже ми забуваємо про їхнє існування. Складаючи речі одна на одну, ми користуємося тими, що лежать знизу, дедалі менше і менше. Те вбрання, яке більше не викликає радості в моїх клієнтів, хоча в момент купування воно їм подобалося, зазвичай відлежується на дні купи.

Те саме стосується паперів та документів. Коли