Читати книгу - "Пригодам — ура!"

А хто запитав у старого села, якому ця річка за матір була, яка напувала, яка годувала, красою святою людей дарувала?! 8 Дерева стогнали: — як бути без річки?! Без неї — нам лячно! Без неї — незвично! Луги висихали і ридма ридали: — Навіщо Людина в нас річку забрала?! 9 Не стало невдовзі лугів і лісів. Не чути навколо веселих птахів. Не стало краси і старого села. І річка нікуди уже не текла, бо зникла, старенька, ні в чому не винна… 10 Так знов довела всім навколо Людина, що вічний володар природи — вона!.. Так чом же ця казка