Читати книгу - "Непрохані гості, Василь Головачов"

і хоче… що? Заволодіти чимось іще? Новим фактором “Д”? І третє: навіщо він стріляв у Гната й стажиста?

— М-да, — сказав Гриффітс після паузи, — “Суперхомо” — міцний горішок. Але дослідження лабораторії не завершені, і ми сподіваємося одержати відомості, які проллють світло на всі ці загадкові події.

— Я також тішу себе надією, — мовив Пилип. — І те, що Зо Лі якимось чином зв’язаний з аваріями і катастрофами, ще належить довести. Цілком імовірно, що йдеться тут про нове фізичне явище. Але не виключена можливість, що це…

— Прибульці, - серйозно сказав Гнат.

— Ось саме. — Ромашин-старший був спокійний. — Веселого тут, до речі, мало. Мені доповіли, що на плато поряд з підземним господарством лабораторії розташований космодром. Чому б “Суперхомо” не бути зв’язаною з космічними дослідженнями? Працювала вона під орудою Інституту військово-космічних досліджень і могла експериментувати з чимось чи з кимось у космосі. Пам’ятаєте, півтора сторіччя тому на Марсі виявили об’єкт “Зеро”? Про це тоді багато писала західна преса. Ну, звичайно, звідки вам пам’ятати діла давноминулих днів? Річ у тім, що з цим об’єктом працювала одна з таємних лабораторій Пентагону, раптом це була саме лабораторія “Суперхомо”? Підніміть архіви, пошукайте, можливо, з цього боку ми швидше вийдемо на розгадку таємниці лабораторії. Тож якщо ви не хочете робити висновки, спробую я.

Справа під кодовою назвою “Демон” рухається дуже повільно. Дії невідомого стрільця — будемо вважати, що Зо Лі поки що тут ні до чого, — підпадають під статтю “оголошено поза законом”. Звідси — посилити заходи по його розшуку, поки не сталося тяжкого злочину. Прискорити дослідження “Суперхомо”, спрямувати туди найдосвідченіших спеціалістів. Матеріали подавати мені на стіл через кожні дванадцять годин (Гриффітс кивнув). Для дослідження феномена “Демон”, чи як його назвав Ян, фактора “Д”, тобто власне причин аварій, залучаються експерти техцентру та вчені Академії наук, конкретно — старший науковий співробітник Фізичного інституту, спеціаліст у галузі фізики електромагнітного поля Ігор Суров. Ось хто цей сивий і довгорукий — фізик.

— Запитання є? — мовив Пилип.

— Одне, — знову подав голос Гнат. — Чи не краще назвати “Чеширський Кіт”.[2]

Ромашин-старший поглянув на нього, потім на мене.

— Нехай вирішує начальник відділу. Додам: не плодіть гіпотез. Безжально відтинайте непотрібне, те, що відволікає вбік. На розслідування даю вам… — він на хвилю замислився, — п’ять днів. Усі вільні.

У коридорі я сказав Гнатові упівголоса:

— Поводитися з батьком зухвало не варто, хлопчику, це погано закінчується. — Повернувся до всіх інших. — Прошу до мого кабінету, колеги.

ГНАТ РОМАШИН

Вчені — фізик Суров і експерт техцентру Басилашвілі — виявилися людьми доскіпливими. Тільки надобід вони перестали тероризувати запитаннями мене і Лапарру, і обидва ми, зрештою, полегшено зітхнули.

— Спробуйте все ж спочатку дізнатися, чому Зо Лі стріляв у вас, — сказав Ян, кривлячись од головного болю. Для мене його недуга — новина, він ніколи не скаржився, а тут раптом зізнався…

— Добре, — сказав я. — В мене є деякі міркування щодо цього, перевірю — сповіщу.

По-друге, перекрийте разом з Дугласом підступи до “Суперхомо”, але так, щоб зі сторони це було непомітно. Підключаю до твоєї групи Дайніса і Видова. Третє: перевір відділ підготовки експедицій Дальрозвідки. Твій батько має рацію — витік інформації відбувається, найімовірніше, там. І останнє: будь готовий до тривоги за формою “Шторм”.

— Ого! — присвиснув я. — По відділу?

Лапарра знову зморщився, з силою потер скроні.

— Ні, по сектору. Не подобається мені кивок твого батька на космос. До чого тут події сторічної давності? Об’єкт “Зеро”? Ну, з цим я сам розберуся. Займайся своїми справами і швидше закінчуй “нагромаджувати туман”, час намічати вектор основних зусиль по “Демону”. П’ять днів — занадто малий термін для розслідування такої справи. Я кивнув, помовчав.

— Що у тебе з головою? Сподіваюся, нічого серйозного?

Лапарра криво посміхнувся.

— Пропонуєш “поплакати в жилетку”, так тебе розуміти? Дякую. З головою у мене справді не все гаразд, поболює, наслідок давньої травми… минеться. — Він підозріло глянув мені в очі. — Що, помітно? Маю поганий вигляд? З чого б це ти такий турботливий зранку?

Образливе запитання, але тон його забороняв ображатися. Лапарра явно був сьогодні не в формі, міг би і в “жилетку поплакати”, я б зрозумів. Батько якось сказав, що рятувальниками стають за покликом серця, а не з раціонального розрахунку і вже тим більше не через “романтику ризику”. Ще він сказав, що коли раптом запрагнеться відпочити від цієї роботи, значить, вичерпалися ресурси доброти, значить, пора йти з Управління. Яну ще далеко до того, однак турбота і підтримка потрібні і йому.

Він усе ще дивився на мене запитально, потім вираз очей у нього змінився, вони стали сумними і втомленими.

— Гаразд, іди, — пробурчав він. — Дякую за турботу.

Я вийшов з кабінету, несучи в собі зігріваюче почуття взаєморозуміння. Треба все ж поцікавитися у медцентрі, чи небезпечні його болі. Не може бути, щоб це було невиліковне.

У відділі я попервах сповістив сусідам приємну новину, що вони спільно зі своїми опер-гРУпами тепер перебувають у моєму безпосередньому підпорядкуванні. Дайніс і Аристарх не заперечували, чудово розбираючись, коли я жартую, а коли ні. Дайніса я зразу послав на Ховенвіп для блокування виходів і входів “Суперхомо”, а хлопців Видова відрядив на місця подій, що відбувалися в Америці, Атлантиці та Європі після трагедії на Ховенвіпі, для опитування очевидців пригоди з участю Зо Лі.

Стажиста я відіслав до Первицького, нехай попорпається в зведеннях Управління, можливо, відшукає ще кілька дивних аварій, подібних до аварії на Сааремському орбітальному ліфті.

— А ти, — сказав я сам собі, - вмри, але знайди причину ненависті до нас невідомого стрільця!

Лапарра був