Читати книгу - "Малюк Цахес, на прізвисько Цинобер, Ернст-Теодор-Амадей Гофман"

ба навіть зробив кілька прецікавих дослідів із рідкісними рослинами й тваринами.

Професорові спало на думку, що його власне дослідження природи нічого не варте, що він сидить у якомусь чудовому чарівному світі, немов замкнутий у яйці. Ця думка так його занепокоїла, що він почав нарешті скаржитись і аж заплакав, як дитина. Тоді Бальтазар повів його до просторої пивниці, де професор побачив блискучі бочки і пляшки з вином. Тут, сказав Бальтазар, він зможе краще, ніж у князівській винарні, студіювати вино і досхочу досліджувати природу в парку. На цьому професор і заспокоївся.

Бальтазарове весілля святкували в приміській віллі. І він, і його друзі Фабіан і Пульхер - геть усі дивувалися з надзвичайної краси нареченої, з чарівної зваби, що променіла від її вбрання, від усієї постаті. То справді її оточували чари, бо сама фея Рожабельверде, забувши свій гнів, прибула на весілля як патронеса Рожа-Гожа; вона ж таки і вбрала її, та ще й прикрасила найкращими трояндами. А всім же добре відомо, що вбрання дуже личитиме, коли до нього докладе рук фея. Крім того, Рожабельверде подарувала милій нареченій чудесне магічне намисто, і відколи вона його наділа, то вже ніколи не дратувалася через дрібниці: через погано зав'язаний бант, невдалу зачіску, пляму на білизні тощо. Ця властивість, що походила від намиста, додавала всьому її обличчю веселості й принади.

Молодий і молода були щасливі, як у раю, а проте - так гарно діяли таємні, мудрі чари Альпануса,- вони знаходили час ще й привітно поглянути на друзів, які в них зібралися, і сказати їм ласкаве слово.

Проспер Альпанус і Рожабельверде не забули оздобити весілля ще й найкращими дивами. Скрізь із кущів та дерев линули солодкі пісні кохання, із землі підіймалися столи, обтяжені найсмачнішою їжею, заставлені кришталевими пляшками, з яких хлюпало найшляхетніше вино, що вливало життєдайний вогонь у жили гостей.

Настала ніч, скрізь над парком повисли вогненні райдуги, і стало видно, як усюди пурхали мерехтливі пташки й комахи, і коли вони махали крильми, то сипалися мільйони іскор, сплітаючись у різноманітні чудові фігури, що мінялися, танцювали, гойдались у повітрі і зникали в кущах. І ще голосніше звучала музика лісу, і таємниче шумів вітерець, доносячи ніжні пахощі.

Бальтазар, Кандіда, всі друзі впізнали могутні чари Альпануса, але Мош Терпін, уже сп'янівши, голосно сміявся: він був певний, що то все витівки оперного декоратора і князевого феєрверкера.

Гучно задзвенів дзвін. Блискучий золотий жук спустився, сів на плече Просперові Альпанусу і ніби щось нишком прошепотів йому на вухо. Проспер Альпанус устав зі свого стільця й урочисто промовив:

- Коханий Бальтазаре! Мила Кандідо, друзі мої! Настав час - Лотос кличе мене! Я мушу з вами розлучитися!

Він підійшов до молодих і тихо заговорив до них. Бальтазар і Кандіда були дуже зворушені. Проспер, мабуть, давав їм різні добрі поради і нарешті щиро обійняв їх обох. Потім обернувся до панни Рожі-Гожі і також тихо заговорив із нею - мабуть, вона давала йому всілякі доручення, пов'язані з чарами і господарством фей, які він охоче взявся виконати.

Тим часом згори спустилася невеличка кришталева карета, запряжена блискучими польовими кониками, з срібним фазаном на козлах.

- Прощавайте, прощавайте! - вигукнув Проспер Альпанус, сів у карету й полетів угору понад вогненні райдуги. Нарешті його екіпаж став маленькою блискучою зіркою, і вона зникла за хмарами.

- Прекрасний монгольф'єр,20 - пробурчав Мош Терпін і, переможений силою вина, поринув у сон.

Бальтазар, пам'ятаючи поради Проспера Альпануса, розумно користувався чудовим приміським маєтком, справді став добрим поетом, а оскільки й інші властивості маєтку, про які говорив Проспер Альпанус, маючи на увазі милу Кандіду, теж справдилися, бо Кандіда ніколи не здіймала намиста, яке їй подарувала патронеса фон Рожа-Гожа на весіллі, то нічого не бракувало, щоб Бальтазар зажив найщасливішим родинним життям, радісним і веселим, яким тільки може зажити поет із прекрасною молодою дружиною.

Отож казка про малюка Цахеса, прозваного Цинобером, тепер справді має цілком щасливий

 

 

КІНЕЦЬ.

 

Ернст-Теодор-Амадей Гофман

 

МАЛЮК ЦАХЕС, НА ПРІЗВИСЬКО ЦИНОБЕР

 

Ernst Theodor Amadeus Hoffmann, «Klein Zaches, genannt Zinnober», 1819

 

0073

 

 

 

Друкований текст для вичитування взято з:

Ернст-Теодор-Амадей Гофман «Золотий горнець. Вибрані твори.»

Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1976.

Серія «Вершини світового письменства»

том 23

 

 

 

Відмінна якість:

електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!

 

Оцифрований текст взято з інтернету.

 

© Переклад з німецької: Сидір Сакидон та Євген Попович

 

© Сканування та коректура: Aerius (ae-lib.org.ua), 2004

 

© Вичитування, правка, форматування і оформлення: OpenBook, 2017

 

© Електронна бібліотека

класики української та світової літератури «Відкрита книга»

 

2017

1 - Рюкснер Георг (перша половина XVI ст.) - німецький історик; у своїй «Книзі турнірів» (1530) дав опис гербів найвідоміших дворянських родів.

2 - Джінністан - країна духів, джіннів, у арабських народних казках.

3 - Гра слів: німецькою мовою слово «філістер» означає самовдоволену, обмежену людину і водночас це назва філістимлян, народу, що наприкінці другого і в першій половині першого тисячоліття до н. е. заселяв південну частину східного узбережжя Середземного моря; за біблійними переказами, Самсон, давньоєврейський міфічний герой, вибив філістимлян кінською щелепою, коли вони хотіли полонити його.

4 - Дякую (лат.).

5 - Мій дорогий (франц.).

6 - Фуке, Фрідріх де ля Mот (1777 – 1843) - німецький письменник-романтик.

7 - Кранах, Лукас Старший (1472 – 1553) - видатний німецький художник; у своїх картинах на релігійні та міфологічні теми давав гуманістичне трактування образу.

8 - … картезіанський чортик - іграшка: порожня всередині скляна фігурка, що плаває сторч у воді.

9 - Референдарій - помічник судді в давньому німецькому суді.

10 - Віотті, Джованні Баттіста (1755 – 1824) - італійський скрипаль і композитор.

11 - Каліостро, Алесандро (справжнє ім'я та прізвище - Джузеппе Бальзамо (1743 - 1795) - авантурник, алхімік і