Читати книгу - "На мені та в мені, Анастасія Бойд"

Глава 17

Здивований Марк продиктував мені свою адресу, і я пообіцяла незабаром бути. Він не чинив опір цьому. Ще вчора було ясно, що вірність Вів'єн він не зберігає, але чи вона знає про це?.. Дійшовши до потрібного будинку, я набрала номер колишньої начальниці.

– Лулу?

- Мадам Лоран! Доброго дня. Хотіла б подякувати вам за розіграш щодо возз'єднання вашої родини.

- Ти можеш зараз сердитися, але потім твоя подяка стане справді щирою, - вона відповіла, наче мудра мати, яка вирішує долю свого чада.

- Ні, що ви! Я справді вам вдячна. Я зрозуміла, що ми з мсьє Морелем не пара, і мені дуже шкода, що інформація про ваше примирення лише жарт. З вашою допомогою, я змогла перейти до більш гідного чоловіка.

- Ти впевнена, що ми повинні з тобою пліткувати? - роздратовано запитала Вів'єн.

– Просто ви його знаєте. Це друг вашої сім'ї – мсьє Моро.

- Марк? - Вона змінилася в голосі.

– Так. Вчора він втішав мене, але на більше я не була готова, на відміну від нього. Він був готовий взяти мене, крізь сукню, - замріяно зітхнула я.

- Що ти несеш? - Перебила вона мене, і я відчула, що зачепила її за живе.

- Я зараз йду до нього, заходжу в будинок, піднімаюся на поверх, стукаю у двері. Може, залишитеся на зв'язку, щоб не пропустити найцікавіше? Ви ж любите цей метод. А якщо ні, то я запишу все на диктофон, і ви почуєте це, хочете ви того чи ні.

- Він не торкнеться тебе. Він боїться мене втратити, і я не вірю жодному твоєму слову. Все, про що я його просила - це обдурити тебе, а для решти у нього є я, і ти навряд чи в цьому ліпше за мене. Ів не найкращий наставник.

- Проте, Марк трохи перестарався. Залишитеся на лінії?

- Тільки щоб втерти носа такій вискочці, як ти.

- Добре, - відповіла я, і вдавила кнопку дверного дзвінка. Марк відчинив, і здивовано окинув мене поглядом.

- Луїза? Оце так сюрприз. Я думав, ти пожартувала наді мною, - він ніби не знав, що чекати від мене, але його очі спалахнули в передчутті.

– Я увійду?

- Шкода, що вчора в нас не дійшло до цієї фрази.

- Бешкетник, - посміхнувшись, я пройшла в його апартаменти, і спокійно плюхнулася в крісло, закинувши ногу на ногу.

- Тобі вже краще? – Марк спробував зобразити емпатію, але його рука на моєму коліні поставила під питання його щирість.

- Так, я зрозуміла, що переживати нема чого. Мсьє Морель їде, і я щиро за нього рада. За нього та за Вів'єн.

- Ви навіть не поговорили з Івом? - він ніби перевіряв, чи справді я не дізналася правду.

– Я думаю, нам нема про що говорити. Навіщо ці напружені розмови? А ще, - я трохи подалася вперед до Марка, і він голосно проковтнув. - Мені дуже шкода, що вчора так вийшло. Може ми могли б продовжити почате?

- Боже, Лулу... Я хочу тебе ще з учорашнього вечора. Знала б ти, скільки разів мені довелося розрядитись, щоб хоч трохи охолонути.

- Мені так шкода... Але я тому і прийшла, щоб ви більше не справлялися самотужки. Сподіваюся, ви дійсно вільний? - я жалісно витріщила очі, ніби показуючи свій страх знову обпектися о брехню.

– Та про що ти? Я за визначенням самотній. Але, певне, це ненадовго? - Він хтиво посміхнувся, і потягнув до мене свої губи. Я спритно ухилилася і стала навпроти нього.

- Не так швидко.

- Хочеш, щоб я вибухнув?

- Взагалі, так. Але чіпати мене без дозволу, ви не станете. Можна, я трохи вас потушкую? Щоб ви стали соковитішим, - він, як ідіот усміхався через мої жарти.

- Не боїшся, що я не витримаю і накинуся на тебе?

– Ні. Ви всього лише дасте відповідь на питання, що я вам поставлю, і тоді самі вирішите, накидатися на мене чи ні.

– Якщо чесно, я не дуже люблю усі ці ігри.

- Це правда, що між вами та Вів'єн був зв'язок? - Марк скривився, і показушно посміхнувся.

- Це було давно. Зараз нас нічого не пов'язує. Це все?

- Вона вам подобається?

- Ні, вона просто дружина мого приятеля. І не найпривабливіша з усіх моїх знайомих.

- Тобто, вам начхати на неї настільки, що ви трахнете мене без задньої думки про неї?

– Під час цього процесу всі мої думки будуть зайняті тобою. Тільки тобою. До чого ці питання? Чому ми витрачаємо стільки часу на обговорення Вів'єн, а не на те, заради чого ми зустрілися тут?

- А тому, що мені все-таки хотілося б, щоб ви запитали в неї дозвіл на зраду, - я вивудила телефон з сумки і включила гучний зв'язок. Вів'єн не скинула виклик.

- В чому справа? - Марк напружився, і його бугорець між ніг помітно опустився.

- Ні в чому, любий, - вклинилася в розмову Вів'єн. - Можете продовжувати. Ось тільки коли ти робитимеш з нею це, твої думки будуть зайняті передчуттям наслідків. Ти ж знаєш, чим ризикуєш? Чи не так, любий?

- Я перерву вашу розмову? Поговорите без мене. Я невимовно рада тому, що ваш розіграш обернувся проти вас самих, і тепер ваші стосунки в такій самій дупі, як і мої, - я скинула дзвінок, і вибігла з квартири Марка.

Занурена у свої думки, я навіть не помітила, як дійшла додому, і вже відчиняла двері. У вітальні мої рідні стояли при повному параді з невеликою дорожньою сумкою.

- Лулу, люба, ми вже їдемо на дачу. Я тобі казала, пам'ятаєш? - Повідомила бабуся, але я не згадала нічого. Усвідомлення того, що я дуже неуважна до людей, довго себе чекати не змусило. Чи могла я вимагати від соціуму уваги, якщо мені самій було на всіх начхати? – За тиждень повернемося. Шкода, що ти не захотіла поїхати з нами.

Бабуся вийшла з квартири, дідусь поволочився слідом, а я замкнула двері і полегшено зітхнула. Тепер можна нестримно страждати, ні перед ким не виправдовуючись.

Насамперед, я налила собі вина з сімейних запасів, але надпивши його, гидливо скривилася. Це зовсім не те, що ми зазвичай пили з Івом. Прибрала алкоголь на місце, і збила собі цілих дві пінти молочного коктейлю, після чого сіла на дідусеве улюблене місце біля телевізора, і бездумно перемикала канали. У цей момент мені на думку спала ідея, як остаточно увігнати себе в тугу. Я переглянула безліч передач про подорожі моєї матері, і коли вже захлиналася від ридання, то в хід пішли відеоролики за участю батька. На душі було бридко, мерзенно, порожньо, і я не знала, наскільки голосніше треба заволати, щоб полегшало. Моя мати радіє своїм новим здобуткам і країнам, у яких вона мандрувала, а батько змінює одного партнера на іншого, іноді забуваючи, що таке гетеросексуальність. Я засинала, прокидалася, продовжувала це дивитися, засинала знову, і так з мого життя пішло три дні.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍