Читати книгу - "Коли закінчиться ненависть , Лада Короп"

7.2

Як тільки ми опиняємося біля ліжка Орест одразу починає діяти. Він бере моє обличчя у свої руки й ніжно торкається моїх губ. Потім починає кінчиком язика між губ проводити зліва направо, потім справа наліво. До поки його язик повністю не опинився у моєму роті. Ми палко цілуємося й Орест злегка знімає з мене халат. Я відчуваю прохолоду ночі й трохи здригаюся. Орест гладить все моє тіло. Цілує в шию та за мочкою вуха та трохи посмоктує її. Потім дощ з його поцілунків покриває шию і груди та спускається нижче і нижче. Я відчуваю приємну вібрацію між ніг. Руки та губи Ореста досліджують все моє тіло. Я вигинаюся йому назустріч. Орест збуджений. 

Він притискає мене до себе і я це відчуваю. Мій халат падає на підлогу і я залишаюся оголеною. Густо червонію, бо ще ніколи не роздяглася перед чоловіком. Орест оглядає мене з ніг до голови потім посміхається й тихо промовляє:

 – Гарна. Та сексуальна. Мені одразу стає легше. Отже, я й справді його цікавлю. Орест продовжує вивчати мої частини тіла. Він цілує мене у пупок потім нижче і туди де я навіть подумати не могла. В моє потаємне місце. Мені трохи соромно, але до біса приємно. – Тобі подобається? – питає Орест і я схвально киваю головою. Мені хочеться, щоб ми стали єдиним цілим. Сплелися в танці наших тіл. 

– Оресте, будь ласка..., – шепочу у пітьму. Орест нахиляється до мого обличчя й знову цілує у губи. Тепер з сильним натиском. Потім починає втягувати нижню губу. І однією долонею торкається моїх грудей. Мене ніби б'є током і солодка знемога проходить тілом. Орест це добре розуміє, тому починає повільно роздягатися. Я дивлюся на його красиву й міцну постать. Орест зразок справжнього чоловіка. Хочу, щоб саме він став моїм першим і єдиним. Він знову лягає біля мене на ліжко й починає легкими поцілунками проводить по моїм плечам. Потім спині. Я повертаюся до нього й ногами обхоплюю його стегна. Тепер я по справжньому розумію, що таке бажати коханого чоловіка. Я інстинктивно роздвигаю ноги. Ми зливаємося у поцілунку й тепер Орест більше не хоче чекати. Нарешті це сталося. Спочатку відчуваю трохи пекучий біль, але він швидко проходить за допомогою ласки Ореста. Його рухи плавні та ніжні. Як дотик пір'я. Тепер я справді ніби ожила. Коли все закінчується ми втомлені та спітнілі падаємо на ліжко. Я засинаю в обіймах Ореста. 

   На ранок я прокидаюся одна в ліжку. Згадую минулу ніч. Вона була прекрасною. Ми ще декілька разів були близькі з Орестом і це було чудово. Але зараз його місце на ліжку порожнє. Цікаво чому? Я встаю дістаю з підлоги халат й надягаю. Проходжуся по номеру. Порожньо. Заходжу у ванну. Там теж нікого. Не розумію, що відбувається? Невже Орест покинув мене? Тінь страху промайнула на моєму обличчі. 

– Доброго ранку. Як справи? – чую позаду себе знайомий голос. 

– Ти де був? Я вже подумала, що ти мене тут покинув... 

– Хіба я схожий на покидька. Я ходив замовити сніданок, – відповідає Орест й пропонує мені поїсти.

 

□□□□□

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ ПІДТРИМАЙТЕ БУДЬ ЛАСКА КНИГУ ЗІРОЧКАМИ, АБО КОМЕНТАРЯМИ. ЯКЩО ВОНА ВАМ СПОДОБАЛАСЯ. ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО ДЛЯ АВТОРА. В КОЖЕН РОЗДІЛ Я НАМАГАЮСЯ ВКЛАСТИ ВСІ СВОЇ СИЛИ ТА ЕМОЦІЇ. І НЕ ЗАБУВАЙТЕ ПРО ПІДПИСКУ НА АВТОРА. ЦЕ ДОПОМОЖЕ НЕ ВТРАЧАТИ ОНОВЛЕННЯ КНИГИ.

□□□□□

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍