Читати книгу - "Фіктивний шлюб Генерального, Ірина Романовська"

Штовхаю його ліктем у бік та починаю їсти гарячу сирну пасту. Тимур ковтає своє пюре та шматок піци за п’ять хвилин та  біжить до ігрової кімнати.

Спокійно всидіти на місці не можу, бо думки без зупину дзижчать у голові.

— Навіщо ти мене поцілував? — випалюю, щойно ми лишаємося вдвох.