Читати книгу - "Під куполом"

можна, я скажу вам дещо, що любила повторювати моя мати?

— Звичайно.

Він завагався:

— Якби не ночі, дні були б уполовину яскравіші.

Джулія розсміялась. Так гарно це звучало.

— Що шкіроголова дівчина сказала вам наостанок? — запитав він. — Кажіть швидше, бо вони вже ось-ось будуть поряд, а це належить тільки нам двом.

Джулія явно була здивована тим, що він цього не знав.

— Вона сказала слова, які мені колись сказала Кейла: «Бери і йди додому, це тобі буде як сукня».

— Вона мала на увазі коричневий светр?

Вона знову взяла його за руку:

— Ні, наші життя. Наші маленькі життя.

Він обдумав почуте:

— Якщо вона зробила вам такий дарунок, то користуймося.

Джулія махнула рукою:

— Дивіться, хто до нас мчить!

Горес її теж побачив. Він рвучко вишмигнувся з-поміж біжучих людей, і, щойно відірвавшись від натовпу, пес припав до землі й увімкнув четверту передачу. Велика посмішка вінчала його писок. Відкинуті назад вуха були притиснуті до голови. Тінь пса летіла поряд із ним по всипаній попелом траві. Джулія опустилась на коліна, простягнувши вперед руки.

— Катай сюди, до мамуні, мій миленький! — закричала вона. Горес стрибнув. Вона впіймала його й повалилася навзнак, регочучи. Барбі допоміг їй підвестися.

Вони поверталися в світ разом, ішли й несли на собі отримані ними дарунки: просто свої життя.

Сором — це не любов, міркував собі Барбі… але якщо ти дитина і ти даруєш комусь голому свій одяг — це вже крок у правильному напрямку.

22 листопада 2007 року — 14 березня 2009 року

АВТОРСЬКІ ПРИМІТКИ

Уперше я намагався написати «Під Куполом» 1976 року, але відповз від цієї ідеї з підібганим хвостом після двох тижнів роботи, результатом якої були приблизно сімдесят п'ять сторінок. На той день, коли я 2007 року вирішив розпочати знову, той старий рукопис вже давно було втрачено, але я достатньо добре пам'ятав початкову частину — «Літак і байбак» — і зумів майже точно її відтворити.

Мене обтяжувала не кількість персонажів — я люблю густо заселені романи, — а технічні проблеми, які ставила ця історія, особливо екологічні й метеорологічні наслідки появи Купола. Той факт, що саме через ці сумніви книга здавалася мені важливою, змушував мене почуватися боягузом — і ледащем, — але я боявся її спартачити. Тож я зайнявся чимось іншим, проте ідея Купола не полишала моєї уяви.

Роками мій добрий друг Расс Дорр, помічник лікаря з Бриджтона в штаті Мейн, допомагав мені з медичними подробицями в багатьох книжках, особливо відзначу з них «Протистояння». Наприкінці літа 2007-го я спитав у нього, чи не бажає він зіграти набагато більшу роль — головного дослідника тем довжелезного роману, що зветься «Під Куполом». Він погодився, і завдяки Рассові, гадаю, більшість деталей тут правильні. Це Расс з'ясував усе про комп'ютерне керування крилатими ракетами, про ефекти сопла реактивного двигуна, про рецептуру метамфетаміну, портативні генератори, радіацію, можливі новації у технології стільникового зв'язку та сотні інших речей. А також саме Расс винайшов саморобний протирадіаційний костюм Расті Еверета, він же придумав, що люди можуть дихати повітрям з автомобільних шин, принаймні якийсь час. Чи наробили ми якихось помилок? Звичайно. Але більшість із них виявляться моїми через те, що я або неправильно зрозумів, або неправильно інтерпретував деякі з його порад.

Першими читачами цього роману були моя дружина Табіта та Лінора Легранд[494], моя невістка. Обидві проявили жорсткість разом з гуманністю, чим дуже мені допомогли.

Нен Греєм[495] відредагувала текст, перетворивши його з оригінального динозавра на звіра трохи вправнішого розміру; кожна сторінка рукопису мала позначки з пропонованими нею змінами. Я її невиплатний боржник, неспроможний цілком віддячити за всі ті дні, коли вона вставала о шостій ранку, з олівцем беручись до роботи. Я намагався написати книгу, котра від початку й до кінця мчить на повнім газу. Нен це зрозуміла, і коли відчувала мою слабкість, вона натискала на педаль своєю ступнею поверх моєї і кричала (на берегах сторінок, як заведено в редакторів): «Швидше, Стівене! Швидше!»

Сурендра Пател, котрому присвячено цю книгу, був нашим другом і незмінним джерелом втіхи впродовж тридцяти років. У червні 2008 року я отримав звістку, що він помер від інфаркту. Я сів у себе на ґанку й заплакав. Коли мене трохи попустило, я повернувся до роботи. Саме цього він від мене й очікував би.

І ти, мій Постійний Читачу. Дякую тобі, що прочитав цю історію. Якщо ти отримав стільки ж задоволення, скільки мав його я, нам обом пощастило.

С. К.

Примітки

1

Куплет із пісні Джеймса Макмертрі «Розмова біля заправки Тексако» (1989); Джеймс Макмертрі (нар. 1962 р.) — техаський гітарист-співак, син відомого романіста Ларрі  Макмертрі (нар. 1962 р.), лауреат премії Пулітцера.

2

Офіцер (буквально — «службовець») — титул рядового полісмена в органах правопорядку США.

3

Конго — неофіційна назва Конгрегаційної церкви заснованого 1639 року у Вельсі незалежного від Англіканської церкви об'єднання самостійних протестантських громад; Конгрегаційна церква особливо розвинулася в північноамериканських колоніях Британії, відігравши велику культурно-ідеологічну роль у здобутті незалежності й становленні США, ліквідації рабства, боротьбі жінок за рівні права тощо.

4

Легкі двомоторні літаки «Сенека» випускаються компанією «Piper Aircraft» з 1971 року, модель «Seneca V» — з 1998 року.

5

Швидкість літака вимірюється вузлами, 120 вузлів — 222 км/год; 900 футів — 274 м.

6

«Ф-150» — модель легкої вантажівки, що випускається компанією «Форд» з 1975 року, найпопулярніший пікап у США.

7

Пунта-Ґорда — головне місто округу Шарлотт у штаті Флорида.

8

Смажені устриці — одна з найпопулярніших страв Нової Англії (Північних штатів Атлантичного узбережжя США): звільнену від скойок устрицю вмочають у несолодке згущене молоко, обкачують у борошні та смажать в олії або жирі.

9

Месел Шоулз («М'язисті пороги») — місто в штаті Алабама на річці Теннессі, що стала судноплавною 1925 року після побудови на той час найбільшої в світі ГЕС ім. президента Вілсона, її будівництвом керував інженер-полковник Х'ю Лінкольн Купер, котрий пізніше став співавтором конструкції греблі Дніпрогесу, головою американського інженерного корпусу «Дніпробуду» і кавалером радянського ордена Трудового червоного прапора.

10

Планета Химера (Bizzaro World) — світ, якому Супермен надав форми куба, найвищою чеснотою там уважається потворність; місце дії багатьох популярних у 1960-ті pp. коміксів.

11

«Морські Пси» («Sea Dogs») — професійна бейсбольна команда з міста Портленд, грає в Північному дивізіоні Східної ліги.

12

Моделі легкових машин