Читати книгу - "Відьомські війни"

Використовую дурнуватий вкорочений варіант Кейтлін. — Ти сказав щось з того часу змінилось… — важко запитувати подібне — Що саме?

— На зміну страху прийшов гнів, за ним розчарування. Пінс в я кому я виріс, більше перестав існувати. Місто разом з моїм домом померло замість мене тієї ночі, пало жертвою закляття Клер, просто перетворилось на камінь, — скільки болю у цих словах, відчувається душевна рана, що і донині ніяк не заживе. — Пінс завжди славився привітними мешканцями, тихою місциною. Доброзичливіших людей більше ніде не знайдеш. Таким моє місто було колись. Задовго до того як на зміну всім гарним людським якостям прийшло лицемірство та страх. Думаю, ти знайома з Лорейн, Естель та Роуз, — на знак згоди кивнула, — більшість мешканців втопає в благовісному страху перед Клер. Повне лицемірство, кожен так і стелеться побачивши її. Саме тоді я прийняв рішення назбирати грошей та покинути Пінс. Долучив декількох друзів, так і народилась банда. Мої друзі підтримають мене та прикриють спину. Вони охоче покинуть Пінс.

У відповідь я лише похитала головою. Не хотілось розчаровувати Алекса. Він міг і не повірити. Ми заледве знайомі. Його друзі це все що у нього є, тому їм просто необхідно довіряти. Я побачила дещо інше у їх очах. Алекс розповідав щиро про прагнення покинути Пінс. Решта банди не горіла бажанням покинути рідне містечко. Хлопці бажають знайти побільше наживи. Їх очі так палали за нагоди отримати швидкі гроші. Бідолашний Алекс, мабуть йому не варто знати про це. Поки що…Необхідно вирішити проблему з бандою.

— Меган, ти вважаєш я неправий через бажання покинути рідний дім?

Він невірно зрозумів мій вираз обличчя та хитання головою. Я не засуджую його.

— Ти обрав неправильний спосіб, занадто небезпечний.

Алекс не зводив з мене своїх блакитних очей та уважно слухав, намагаючись уникнути докорів у власну адресу.

— Знаю, ти можеш мені не вірити, та я можу допомогти тобі і…твоїм друзям, — краще не робити акцент на слові друзях.

— Яким чином? — здивувався Алекс подібною ініціативою. — Що ти можеш зробити?

— В мене є деякі невідкладні справи пов’язані з маєтком… На жаль я не можу і не буду вдаватись в подробиці цих справ. Мої справи…так будемо їх називати обмежені в часі. Вже залишилось більше місяця… До того ж я нарешті на вірному шляху, тому маю шанс впоратись раніше.

Алекс продовжував слухати нісенітницю, якою здавались на той час мені власні слова. Він мовчав, тому я продовжила розповідати.

— Містер Барнерсом знайшов клієнта, що охоче придбає маєток на дуже вигідних для нас обох умовах. Я не знаю скільки грошей ви встигли «зібрати» за час існування банди… та таку суму ви навряд чи отримаєте.

Недовіра, подив, чому я проявляю таку сердечність до справ банди.

— Я дійсно хочу допомогти… вам, — хотілось сказати тобі Алекс, — покинути раз і назавжди Пінс. Знайти місце, де ви будете почуватись у безпеці від Клер та темного прояву магії. Зможете жити нормальним життям. Подібного я прагну для себе, тому як ніхто інший можу зрозуміти тебе і твоїх друзів.

Алекс повірив мені. Я говорила щиро, те що прагнула для себе, могло стати реальністю і для них. Хлопець не поспішив дякувати.

— Тобі не шкода такої величезної суми? На які кошти ти будеш жити, маєток — твій спадок?

Довелось збрехати, поки що я недостатньо довіряю йому щоб розповісти про власну живу і здорову родину. Нехай продовжує вірити, що я сирітка Меган. З часом я розповім йому всю правду, якщо все складеться найкращим чином, то він дізнається дійсну причину моєї присутності в Пінсі.

— Я єдина спадкоємиця моєї опікунки. Вона залишить мені досить значну суму грошей. Тому за матеріальний достаток не хвилюйся, я не залишусь бідною.

— Дякую, — нарешті він повірив. Я можу зітхнути з полегшенням.

— Будь-ласка поки я не владнала свої справи і не продала маєток, зоставайтесь якомога довше у тіні. Намагайтесь звертати на себе поменше уваги з боку Клер, краще не провокуйте її зайвий раз.

— Важко обіцяти щось подібне, — вишкірився Алекс. — Ми не шукатимемо неприємностей.

Мій друг збирався йти. Необхідно попередити учасників банди, ознайомити їх з неймовірним планом втечі з Пінсу. Алекс вже піднявся з порогу та поспішив забратись геть. Все складалось на стільки чудово. Мені ж не давало спокою, те що він міг неправильно зрозуміти. Сьогодні під час історії з книгами я не намагалась маніпулювати його почуттями заради власної вигоди. Ні, я нічого такого не прагнула зробити.

— Алекс, — гукнула я. Він обернувся і здивовано поглянув. — Ти мені дійсно подобаєшся.

Що й казати, в черговий раз я мала змогу пересвідчитись на скільки ватажок банди має гарну посмішку. Відповіді я не почула, адже нічого і не вимагала в замін почути. Я ж бо знала про його почуття, і вони на багато сильніші, ніж будь-яка симпатія.

Довелось повернутись в маєток. Необхідно приготувати вечерю та відновити магічний пошук. Готуючи макарони з сиром, (дуже проста страва), я знаходилась думками десь далеко. Нарешті за останній час в мене з’явилась надія. Надія що все буде добре. Більше не потрібно хвилюватись за раптовий напад банди. Хлопці не потурбують маєток. Алекс подбає про це. Проблема з бандою вирішена.

Відтепер я зроблю все правильно. Знайду вчасно реліквію, не викидаючи книги з вікна. Я впораюсь, не дивлячись на те, що бібліотека заповнена величезною кількістю книг. Я пообіцяла собі, що огляну кожну книгу поки не знайду реліквію. Потім продам маєток другу містера Барнерсома. Моя родина точно не зрадіє подібному відкриттю. Байдуже, магічний пошук матиме свою ціну і нехай родина дізнається скільки це буде коштувати для них. Алекс разом з друзями зможе нарешті звільнитись від життя у Пінсі. Принаймні, він зможе бути щасливим десь далеко від цього місця. Я раділа ще тому факту, що знайшла однодумців. Не одна я ненавиділа Клер. Є і інші хто зневажають цю особу.

Сповнена надії, я попрямувала в бібліотеку та продовжила шукати реліквію, часу залишалось менше. Роботи дивлячись на всі ці книги забагато, щоб розслаблятись. Відчуваю, що реліквію так просто не знайду доведеться переглянути не одну сотню книг. Не має значення, я сповнена надії завершити магічний пошук живою.

Глава 13. Лист

Ранок розпочався без особливих подій. Я швидко прийняла ванну, почистила зуби, вмилась, розчесала волосся, одягнула темно синю сукню з сірим гольфом. (Сукня з V подібним вирізом). Сніданок не зайняв багато часу вівсяна каша та чай з квіткового збору. Мама часто готувала подібний напій. Вона вміє створювати різні