Читати книгу - "Інґа"

166
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 30 31 32 ... 198
Перейти на сторінку:
самому»{227}.

«Самотні» стали вершиною голлівудської кар’єри Фейоша. Він зняв ще кілька фільмів — німих і зі звуком — і більшість з них прийняли добре. Однак він розгнівався, коли йому не дали працювати над «На західному фронті без змін», натомість доручили (цього разу студія MGM) роботу над французько- і німецькомовними версіями тогорічної популярної драми про тюрму «Великий дім». Дехто каже, що вони були кращими за оригінал Джорджа Гілла[15].

Фейош образився на Голлівуд. Він жалівся, що картини там перетворилися на масовий продукт замість витворів мистецтва. «Голлівуд здався мені штучним», — з іронією зауважував Фейош багато років потому. Він використовував особливо різкі вислови про сценаристів, принизливо називаючи їх «абсолютно неосвіченими, тупими графоманами». Але найпромовистішим коментарем, який значною мірою показував характер Фейоша, стало його пояснення: «Я розлюбив Голлівуд»{228}.

Розлюбив він також і актрису Барбару Кент — маленьку зірку «Самотніх», яка почала зустрічатись із 30-річним режисером у свої сімнадцять. Як зазначив найприхильніший з його біографів, Фейош «мав звичку» закохуватись у своїх прим, і «його фаворитки завжди були юними»{229}. Коли інтрижка доходила кінця, невгамовний Фейош уже був готовий рухатися далі.

У 1931 році Фейош повернувся до Угорщини, де зняв дві картини із красивою темноокою французькою актрисою, яка скрізь використовувала лише своє сценічне ім’я Аннабелла. Вона була тоді 25-літньою вдовою, і Фейош, у своїй манері, шалено закохався. Коли фільм відзняли, і Аннабелла верталася додому, Фейош пролетів над ним за штурвалом літака, «осипаючи трояндами»{230} її потяг. Попри такий романтичний жест, Аннабелла у 1934 році вийшла заміж за французького актора Жана Мюра, тож він знову був готовий йти далі, цього разу вже, щоб прийняти пропозицію Nordisk знімати фільми в Данії[16].

Розділ 18
«Майже фіаско»

Фейош — режисер, який вважав, що картина — це яскраві кадри, а не слова, написав сценарій до свого першого фільму для Nordisk під назвою «Мільйони в повітрі». Це була ексцентрична комедія, в якій дві світські особи мали удавати закоханість і одружитися, щоб отримати великий спадок[17]. Але у день, коли за планом мали початися зйомки, газети написали, що у Фейоша все ще немає актриси на головну роль Лілліан. Режисер повідав газетярам, що він навіть спеціально ходив вулицями Копенгагена з надією наштовхнутися на когось, хто став би ідеальною кандидатурою на цю роль.

Інґа прочитала про проблеми Фейоша і зрозуміла, що це її шанс пробитися в кіно. Коли треба було ловити удачу «я завжди діяла швидко, — сказала вона. — Вже за кілька хвилин я зв’язалась із доктором Фейошем [так в оригіналі], і він того самого дня влаштував мені проби»{231}.

Фейоша причарувала врода Інґи, але ще більше її знання англійської, французької і німецької мов, адже він планував знімати версії для закордонних ринків, тож актриса, яка задіяна у всіх них, спростила б завдання. Після невеличкої проби він тут-таки взяв Інґу. Головну чоловічу роль грав привабливий данський актор Ерлінґ Шрьодер, але флірт на знімальному майданчику встановився не між ним та його партнеркою, а між Інґою і Фейошем.

На світанку кінематографії, коли у фільмах переважно знімалися одна-дві зірки, актори і режисери, напевно, вірили, що їхнє особисте життя має бути так само яскравим, як і те, що вони показували на десятиметровому екрані. Як і у випадку з Аннабеллою, коли він скинув з повітря троянди на її потяг, що відправлявся, Фейош і тепер намагався завоювати Інґу екстравагантними жестами.

Велику частину картини він знімав на борту данського океанського лайнера Stavangerfjord. Одного дня, в перерві між сценами, Інґа мимохідь захопилася дорогим годинником Фейоша — «складним механізмом із календарем, секундоміром і фазами місяця»{232}. Режисер зняв його із зап’ястя і наполіг на тому, щоб Інґа прийняла годинник як подарунок. Вона відповіла, що ніяк не може прийняти такий розкішний презент. Фейош сказав, що позаяк Інґа не бере годинника, то він уже нікому не належатиме, і викинув його за борт, у Балтійське море. Годинник коштував сотні доларів (і це у 1934 році).

Згодом Фейош стверджував, що спершу не цікавився Інґою, «оскільки вона була дуже юною, незрілою і надто легковажною»{233}. Все це брехня, бо ми пам’ятаємо, що він надавав перевагу юним жінкам, але їхні стосунки завершилися, виснаживши як Інґу, так і Фейоша. Інґа згадувала, що під час зйомок вони з Фейошем «весь час сварилися і виривали одне одному волосся»{234}. На думку виконавчого редактора Лотара Вольффа: «Було зрозуміло, що Інґа закохалася в Пола». А Фейош, тим часом, «проводив чимало часу в домі Арвад»{235}.

Дивно, що на знімальному майданчику виник роман, бо робота була дуже

1 ... 30 31 32 ... 198
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Інґа», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Інґа"