Читати книгу - "Я тебе до нього відпущу, Ема Ноель"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Не здавайся, відстоюй себе. Якщо треба, ти ж знаєш, можеш і до мене. Мої батьки не будуть проти.
Подякувавши подрузі, закінчую розмову й із нетерпінням чекаю на Свята, щоб поговорити з ним, порадитися. Взагалі за цей короткий проміжок часу встигла звикнути беззастережно йому довіряти у всьому, у всьому радитися. І звикла жити з ним, прокидатися й засинати в одному з ним ліжку. Ми буквально перескочили період зустрічань, майже відразу почавши жити разом. Тепер відкотити назад? Не дуже хочеться, адже ми не сваримося, в побуті не сперечаємось, він вміє спокійно донести свою думку, якщо йому щось не подобається. А мені… Мені подобається все.
Мабуть, все ж питання не у віці й не в часі, який тривають стосунки. Якщо люди підходять одне одному, вони знайдуть спільну мову за будь-яких обставин. Адже якби на місці Костянтина виявився Святослав і запропонував мені одружитися, я б погодилася, не вагаючись. Достатньо було просто побачити його, щоб відчути тяжіння. А провівши з ним всього нічого — закохатися по самі вуха.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я тебе до нього відпущу, Ема Ноель», після закриття браузера.