Читати книгу - "Весь світ у кишені"

підскакували на грубому полотні дороги.

Нарешті Джипо вийшов з одним зі знаків, що забороняли проїзд, та молотком. Йому дуже не хотілося залишатися на самоті, але він так само радів, що не братиме участі в наступній частині операції.

— Жирнозадий, — пробурмотів Блек, щойно «б'юік», тягнучи за собою фургон, покотився дорогою далі. — Якщо він не зламає того сейфа, я його самого поламаю.

Морґан підвівся і з різким клацанням висмикнув автоматичну гвинтівку з прикручених до стелі пазів, а тоді вручив зброю Блеку.

— Зосередься на цьому, — промовив він важким холодним тоном. — Годі думати про Джипо. Ліпше пильнуй за собою і дивись, щоб влучив.

Блек взяв гвинтівку.

— Я і під мухою все зроблю! Давай вип'ємо, Френку. У тій корзині є кілька пляшок скотчу.

— Пізніше, — відказав Морґан. — Спершу виконаймо роботу, а потім будемо святкувати.

Фургон сповільнився, а тоді зовсім зупинився. Кітсон відчинив задні дверцята — вони саме приїхали у «пляшкове горло».

Обоє чоловіків, Блек із гвинтівкою та Морґан із кольтом 45-го калібру, вилізли з трейлера. На мить вони застигли на місці, глибоко вдихаючи свіже ранкове повітря і відчуваючи, як сонце обпікає їхні обличчя.

Морґан звернувся до Кітсона:

— Ти знаєш, що робити. Почуєш свисток — хутко повертайся сюди.

Кітсон кивнув.

— Щасти, — мовив юнак, спершу поглянувши на Еда, а потім на Френка.

— Оце так! — пирхнув Блек. — Може, собі ще удачі побажаєш?

Алекс знизав плечима, миттю посерйознішавши, і поїхав ще до того, як Морґан згадав, що забув ломи.

— Гей! Гей! — загорлав Френк. — Стоп.

Кітсон з'їхав на узбіччя і визирнув з вікна.

— Чорт забирай! — Морґан зиркнув на Блека. — Чого я про все мушу думати? Ми ж не взяли ломів!

Кітсон відчинив задні дверцята фургона, і Блек витягнув ломи. Тоді Морґан, очі якого палали злобою, кивнув Кітсону їхати. Коли «б'юік» із трейлером від'їхали, Френк взяв один із ломів і переніс на узбіччя.

Блек пішов за ним.

Морґан так часто бував в околицях «пляшкового горла», що вже напам'ять знав, де росте який кущ чи чагарник. Вказавши Блеку, де той має сховатися, сам він присів за шість ярдів від Еда.

Обидва лягли на землю і почали спостерігати за дорогою.

Блек вирішив, що місце обрано ідеально, і, піднявши гвинтівку до плеча, прицілився. Зі сторони дороги його ніхто не міг побачити, натомість він мав чудовий простір для ведення вогню без жодних перешкод.

Почуття неспокою трохи спало, проте Ед все одно шкодував, що не зміг випити у фургоні. Ефект від трьох порцій скотчу, якими він підхмелився ще вдома, повністю вивітрився.

Хоч було ще доволі рано, сонячні промені змушували Блека пітніти. У роті в нього пересохло.

— Усе добре? — гукнув Морґан.

— Порядок, — відповів Блек і, настроївши приціл, поклав гвинтівку біля себе, потім дістав носовичок і витер руки.

Морґан зняв краватку і розстібнув ґудзик сорочки. Поглянув на годинник — за п'ять одинадцята. Якщо броньовик їде зі своєю звичною швидкістю, у «пляшковому горлі» він буде о пів на дванадцяту. Джинні, вирішив Морґан, має об'явитися тут хвилин за п'ятнадцять.

Час на цигарку у нього був, тож Френк витягнув одну і закурив.

Побачивши, що бос палить, Блек закурив і собі. Одну руку він поклав на гвинтівку. Зрозумівши, що долоня досі тремтить, Ед вишкірився. У повітрі зависла напруга, і Блек відчував, як гупає його серце. Від байдикування йому робилося зле.

За п'ять хвилин тиші Морґан зненацька підняв голову й прислухався.

— Схоже, наближається авто, — крикнув він.

Блек зіп'явся на ноги.

— Пригнися, довбню! — заричав Морґан. — Це не може бути вона! Ну, ховайся!

Блек швидко зник за укриттям.

Внизу дороги, за півмилі від них, їхала в густій хмарі пилу якась машина. Коли вона наблизилася, стало зрозуміло, що це військова вантажівка. У кабіні сиділо троє солдатів. Машина проїхала мимо грабіжників і посунула вгору.

— Пошта, — промовив Морґан. — Запізнюється.

Стрілки годинника ледь повзли. Коли було двадцять по одинадцятій, Морґан почав нервувати. Невже Джинні потрапила в аварію? А може, вона занервувала і дала ходу?

— Святий Петро великомученик! Скільки ще на неї чекати?

— Може, у місті щільний трафік? — кинув Морґан, насупившись.

— А що, як вони не дали себе обігнати? — запитав Блек і привстав. — Що ми в біса робитимемо, коли вони з'являться раніше за неї?

— Нічого не робитимемо. Спробуємо усе повторити завтра.

— Але ж у них виникнуть підозри, якщо вони вдруге побачать її на дорозі, — не замовкав Блек. — Це спаскудить увесь план!

— Заткайся! — гарикнув Морґан. — Ще трохи...

Френк обірвав розмову, зачувши, як на віддалі глухо загуркотіла, швидко наближаючись, машина.

— А ось і вона!

За кілька секунд чоловіки побачили «ем-джі», що блискавкою летів прямою дорогою за милю від них.

— Вона їде як навіжена! — вигукнув Блек, підскакуючи. — Поглянь, як вона несеться!

Морґан також встав і спостерігав за дорогою.

— Може, броньовик суне відразу за нею? Хутко! Підготуй ломи.

Френк дістав із кишені довгу ганчірку і скрутив з неї щось схоже на мотузку. Потім дістав з іншої кишені фляжку з бензином і ступив на дорогу. Він чув, як Джинні загальмувала на повороті, і вже через секунду «ем-джі» влетіла у «пляшкове горло». Морґан махнув рукою, вказуючи місце, де дівчина мала зупинитися.

Джинні різко загальмувала на узбіччі. Її обличчя було блідим, а очі палали від злості та збудження. Вона хутко вискочила з машини.

— Ці чортяки не давали мені себе обігнати! Щоб об'їхати їх, довелося буквально злетіти з дороги! Швидше! — голос дівчини був напруженим, а обличчя — безкровним. — Вони просто за мною! — Джинні схопила пістолет із відділення для рукавичок і витягла знизу банку зі свинячою кров'ю.

— Куди?

Морґан вказав на пляму посеред дороги.

Поки Джинні, відкоркувавши банку, виливала кров на дорогу, Морґан із Блеком засунули кінці ломів під машину і тяжко надавили на них. Потужний важіль швидко підняв авто. Воно трохи захиталося, а тоді перевернулося у канаву.

— Хапай ломи і ховайся в укриття, — наказав Морґан Еду, відкручуючи кришечку у фляжки з бензином.

Блек, тримаючи в руках ломи, швидко повернувся до сховку.

Джинні полила кров'ю ліву руку та сукню і скривилася від огиди.

Морґан облив бензином довгу смужку ганчірки, засунув один її