Читати книгу - "The Russia Conundrum - Mikhail Khodorkovsky-ua, Mikhail Khodorkovsky-ua"

виявилася винним магазином у місті Твері. Однак, президент Путін схвально відгукнувся про “Байкал Фінанс”, заявивши, що її акціонерами є “особи, які вже багато років працюють в енергетичному бізнесі… і мають намір налагодити відносини з іншими російськими енергетичними компаніями, які зацікавлені в цьому об’єкті. - Незважаючи на брак капіталу, Байкальська фінансова група якимось чином змогла внести заставу в розмірі 1 мільярд доларів, необхідну для участі в аукціоні, а потім ще 8,8 мільярда доларів, щоб виграти успішну, беззаперечну заявку на купівлю ЮНГ. Таємниця прояснилася через два тижні, коли було оголошено, що “Байкал Фінанс Груп” була придбана державною компанією “Роснефть”, яку очолює Ігор Сєчін, за нерозголошену суму.

Головний економічний радник Кремля Андрій Ілларіонов, який на той час ще перебував на своїй посаді, назвав незаконну експропріацію ЮНГ “аферою року”, заявивши, що в Росії “ніде не залишилося вільного економічного простору” і що Росія тепер кваліфікується як “політично невільна країна”. Коли він подав у відставку через 12 місяців, він посилив свої висловлювання. - Росія стала іншою країною, - сказав він. Вона більше не є демократичною країною. Вона більше не є вільною країною. - Ілларіонов підтвердив, що його відставка була протестом проти розкрадання мільярдів доларів з прибутків “Роснефти” найближчим оточенням Путіна. За його словами, Росією зараз керує авторитарна, корумпована еліта. - Одна справа - працювати в країні, яка є частково вільною. Інша справа, коли політична система змінилася, і країна перестала бути вільною і демократичною.

У червні 2006 року Кремль призначив конкурсного керуючого для решти підрозділів ЮКОСа і скликав збори кредиторів. На зборах ЮКОС представив план реструктуризації, який дозволив би компанії погасити свої зобов’язання і продовжити роботу в умовах зростання цін на нафту. План був відкинутий Кремлем, оскільки російська влада знову продемонструвала, що не зацікавлена у врегулюванні з ЮКОСом. У серпні 2006 року російський суд оголосив ЮКОС неплатоспроможним. Відмова від плану реструктуризації ЮКОСу призвела до примусового розпродажу решти активів компанії, які включали виробничі потужності Томськнафтогазу (в тому числі Ангарський та Ачинський нафтопереробні заводи) та Самаранефтегазу (з трьома іншими нафтопереробними заводами). Більшість активів були придбані “Роснефтью” за ціною, значно нижчою за ринкову. Потім “Роснефть” включила свою частку в ЮНГ в ІПО для розміщення акцій на Лондонській фондовій біржі. Як зазначає Файненшіл Таймс, експропріація державною компанією всіх виробничих підрозділів і нафтопереробних заводів ЮКОСа перетворила “Роснефть” з восьмої нафтової компанії Росії з ринковою капіталізацією всього в 6 мільярдів доларів на найбільшого виробника нафти в країні з ринковою капіталізацією в 90 мільярдів доларів. Сама “Роснефть” охарактеризувала купівлю ЮНГ як “найбільш монументальну угоду в сучасній історії Росії.

Інвестори ЮКОСа не отримали жодної вигоди від жодного з аукціонів, оскільки зобов’язання ЮКОСа були штучно розраховані таким чином, щоб точно відповідати ціні розпродажу його активів, не залишаючи жодного залишку для розподілу між акціонерами. Американські інвестори, зокрема, втратили майже 7 мільярдів доларів. У листопаді 2007 року ліквідація ЮКОСа була завершена, і компанія була виключена з російського реєстру підприємств.

- **~

Мене, разом з моїм другом і діловим партнером Платоном Лебедєвим, віддали під суд на початку літа 2004 року. У Росії та за кордоном широко поширилася думка, що висунуті проти нас звинувачення були юридичним фарсом, і що це був політично мотивований показовий судовий процес. Парламентська асамблея Ради Європи, яка здійснює нагляд за Європейським судом з прав людини, призначила комісію для розслідування законності цієї справи. Її голова, колишній міністр юстиції Німеччини Сабіне Лойтхойзер-Шнарренбергер, була відвертою у своїх оцінках:

Існує багато обставин, які змушують нас вважати, що в цій справі має бути політична мотивація. Ходорковський - єдиний олігарх, який сидить у в’язниці з жовтня минулого року. Проти нього висунуті масові претензії щодо несплати податків. І цього не відбувається з жодною іншою великою компанією в Росії. Це все обставини, за яких можна сказати, що йдеться про політику, а не про верховенство права. Існують серйозні звинувачення в порушенні прав людини під час арешту, а також у в’язниці, особливо в тому, що стосується медичного лікування деяких затриманих ЮКОСа. Те, що бізнесмена-менеджера утримують у СІЗО протягом дев’яти місяців, хоча він навряд чи втече за кордон, те, що під час судових засідань його утримують як тварину в клітці, - все це викликає тривогу.

- *

Комісія підкреслила більш широку загрозу для демократії, яку становить справа ЮКОСа:

Я дуже стурбований розвитком подій, що стосуються верховенства права, демократії в цілому і зміцнення громадянського суспільства. Підсумовуючи, я вважаю, що ми дійсно зіткнулися з дуже небезпечним розвитком подій, відходом від демократії та верховенства права.

Я вважаю, що ми повинні сказати Путіну: якщо ви збираєтеся продовжувати в тому ж дусі, прикриваючись мантією правосуддя, але з політичними мотивами на задньому плані, то ми не зможемо продовжувати ділові відносини таким чином.

- *

Лейтхойссер-Шнарренбергер опублікував офіційний звіт, в якому задокументував “грубі порушення” Росією Європейської конвенції з прав людини і дійшов висновку, що керівники ЮКОСа були “довільно виділені… з метою послабити відвертого політичного опонента, залякати інших заможних людей і відновити контроль над економічними активами. - Мене заарештували, тому що мене вважали виразником демократичного, дружнього до Заходу, інтернаціоналістичного майбутнього, якого багато хто з нас хотів для своєї країни, в той час як Путін і його колишні колеги з КДБ планували повернення до авторитарного правління.