Читати книжки он-лайн » Наука, Освіта 🧪📚🧑‍🔬 » Проект «Україна». 30 червня 1941 року, акція Ярослава Стецька

Читати книгу - "Проект «Україна». 30 червня 1941 року, акція Ярослава Стецька"

223
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 31 32 33 ... 107
Перейти на сторінку:
Ріко Ярий і спецслужби

Оцінюючи роль та місце Ріка Ярого в українському націоналістичному русі, вже згадуваний нами П. Балей цитував припущення одного з польських дослідників: «Отож, є підозріння, що Ріко Ярий був її (Москви. – Д.Я.) агентом… Ще один з поважних знавців українського підпілля, який не пов'язаний з жодною фракцією ОУН і вважає, що Ярий був безперечно агентом СРСР. Проте бандерівці одностайно і вперто це заперечують».[97]

Підстава для такого припущення – абсолютно вільне становище Ярого у Відні після його окупації Червоною армією. «Вільне становище» – це мало сказати. В той час, коли підпорядкована особисто Сталіну військова контррозвідка СМЕРШ без розбору хапала українських діячів (наприклад ерцгерцога Вільгельма Габсбурга-Льотрінгена/ Василя Вишиваного), Ярий вільно входив і виходив у приміщення спецслужби. Ба більше, витягав з чекістських лабет своїх приятелів. І звідки, виникає питання, така влада над сталінськими контррозвідниками?

Звертаючись до проблеми співробітництва Ярого та абвера, Балей, цитуючи Владислава Желенського (Wladyslaw Zelenski, 1903–2001 pp.),[98] який був обвинувачем на Варшавському процесі, вважав доведеним фактом, що Ярий у словацькому курорті Піщани «за допомогою рейхсверу» (тобто абвера. – Д. Я.) взяв «під свою опіку Бандеру і визначніших бойовиків», щойно звільнених з польських тюрем.[99] Жєлєнський знав, про що говорив: у його розпорядженні були всі матеріали з архіву Сеника.

Прямо називаючи Канаріса «шефом» Ярого, Балей цитує англомовне видання Енциклопедії Українознавства. Там, зокрема, написано таке: «Ярри нав'язав контакт між Cm. Бандерою і абвером у листопаді 1940 року і став членом ОУН бандерівської фракції. Раз виручений з гестапівського арешту шефом німецької розвідки адміралом А. Канарком (так у тексті, правильно В. Канарком. – Д. Я.), був врешті заарештований 1942 року і триманий під домашнім арештом від лютого 1943 року… біля Відня…«Підозріння», що він та його дружина Ольга «були більшовицькими агентами», залишаються недоказані».[100]

Констатуючи це, автор відповідної статті в ЕУ не мав доступу до документів НКВС/НКДБ. А якби мав, міг би довідатися про те, що Р. Ярий:

– «по суті відав всіма матеріальними, технічними та фінансовими коштами УВО та ОУН»,

– «одночасно був посредником між УВО – ОУН та абвером»;

– «був пов'язаний з німецькими контррозвідувальними органами до 1923 р.»;

– його зв'язкові в абвері – до 1941 р. – Ервін фон Лахузен (1897–1955 pp., австрійський воєначальник, полковник, один з керівників австрійської розвідки, після аншлюсу служив в абвері. – Д. Я.) та такий собі Штольц, а до 1943 p., тобто до «дня його арешту та ув'язненя в концтаборі» – майор Форс;

– «одночасно Коновалець сам мав безпосередній зв'язок з абвером» «приблизно 3–4 рази на місяць»;

– «після вбивства Коновальця» Ярий «залишався на своїй посаді і продовжував тримати в своїх руках нитку, яка йшла від абвера до нового керівника ОУН Степана Бандери»;

– «Ярий вважав себе наступником Коновальця»;

– зв'язки Мельника з «англо-американськими колами» йшли через члена ОУН Давидовича, але «важко сказати, як далеко вони зайшли»;

– зв'язки ОУН з «абвером та гестапо» йшли через Василя Кучабського, Дмитра Волощака («по суті резидент абвера в Кракові», випускник «короткотермінової школи розвідників у Берліні») та Йосипа Думіна;

– 1934 р. гестапо заарештувало Ярого і весь його архів опинився в руках абвера;

– «приблизно в 1921–1923 pp. відбулася оборудка, змова…між керівництвом УВО і абвером. Абвер взяв на себе забезпечення УВО зброєю, грошима, надання прихистку особам української національності – втікачам з польського війська». Зі свого боку, «УВО зобов'язувалася вести проти поляків розвідку, розкладницьку роботу в польській армії і, нарешті, хоча і не було прямої вказівки, але дотично безсумнівно – це терористична діяльність»;

– «на території Польщі було створено широку розвідувальну сітку», резидентури були у Варшаві, Люблині та Кракові, розвідувальна, розкладницька робота йшла «гаряче і в широкому масштабі» до 1934 p., після чого вона була переорієнтована на схід;

– «після всіх терористичних актів», зокрема після вбивства Б. Перацького, арешту «низки розвідників», «викриття УВО як шпигунсько-диверсійної організації, що, безумовно, не було вигідно німцям, і вони запропонували Коновальцеві створити єдину націоналістичну організацію, більш сильну. Коновалець провів цю роботу, створив ОУН і отримав завдання вести контррозвідувальну роботу серед поляків та українців на території Німеччини».

Усі ці відомості містяться в чекістському документі з дивною, як на мене, назвою «Витяг з протоколу заарештованого оунівця». Дата – 16 серпня 1946 року.[101]

1 ... 31 32 33 ... 107
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Проект «Україна». 30 червня 1941 року, акція Ярослава Стецька», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Проект «Україна». 30 червня 1941 року, акція Ярослава Стецька"