Читати книгу - "Народні пісні, Народна творчість"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Через рочок побралися.
"Тече вода коло млина,
Мамко моя, я не винна,
Бо ми такі паровані,
Як горнятка мальовані".
Бо ми такі паровані,
Як горнятка мальовані".
Тече річка невеличка
Тече річка невеличка
З вишневого саду...
Кличе козак дівчиноньку
Собі на пораду.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Кличе козак дівчиноньку
Собі на пораду.
"Порадь мене, дівчинонько,
Як рідная мати,
А чи мені женитися,
А чи тебе ждати?
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
А чи мені женитися,
А чи тебе ждати?"
"Ой я тебе, козаченьку,
І раджу, й не раджу:
Я з тобою вечір стою,
На іншого важу.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Я з тобою вечір стою,
На іншого важу".
"Бодай тебе, дівчинонько,
З твоєю радою:
Я до тебе з щирим серцем,
А ти з неправдою!
Гей-гей-, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Я до тебе з щирим серцем,
А ти з неправдою!
Бодай же ти, дівчинонько,
Тоді заміж вийшла,
Як у млині на камені
Пшениченька зійшла!
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Як у млині на камені
Пшениченька зійшла!"
"Бодай же ти, козаченьку,
Тоді оженився,
Як у лісі при дорозі
Сухий дуб розвився!
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Як у лісі при дорозі
Сухий дуб розвився!"
Ой у млині на камені
Пшениченька зійшла...
Ще молода дівчинонька,
А вже заміж вийшла.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Ще молода дічинонька,
А вже заміж вийшла.
Ой у лісі при дорозі
Сухий дуб розвився...
Козак старий, літа пройшли,
А ще не женився.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Козак старий, літа пройшли,
А ще не женився.
Ти до мене не ходи
Ти до мене (2) не ходи, куций коротенький,
Бо до мене (2) ходить хлопець високий тоненький.
Понад сад виноград, а у саду грушка.
Вийди, вийди, (2) ти до мене, моя щебетушка.
Вийди, вийди, (2) ти до мене, моя щебетушка.
Ти до мене (2) не ходи, не міси болота,
Я за тебе (2) не піду, хоч би був зі злота.
Чи ти, мила, така гарна, чи мені здається.
Через тебе (2), моя мила, сон мій не береться.
Через тебе (2), моя мила, сон мій не береться.
Ти до мене (2) не ходи, не псуй собі ночі,
Я за тебе (2) не піду, бо ми ся не хоче.
Понад сад виноград, а у саду сливка,
Вийди, вийди, (2) ти до мене, моя чорнобривка.
Вийди, вийди, (2) ти до мене, моя чорнобривка.
Ти до мене (2) не ходи, не псуй собі ночі,
Я за тебе (2) не піду, бо мати не хоче.
Перестань, перестань до мене ходити.
Є у мене (2) гарний хлопець, буде мя любити.
Є у мене (2) гарний хлопець, буде мя любити.
Любити...
Ти ж мене підманула
Ти сказала: "Прийди, прийди!"
Не сказала, куди, куди.
Я прийшов - тебе нема, -
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: під комору,
Не сказала, під котору.
Я прийшов - тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: в понеділок
Підем разом по барвінок.
Я прийшов - тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: у вівторок
Поцілуєш разів сорок,
Я прийшов - тебе нема, -
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: у середу
Підем разом по череду.
Я прийшов - тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: у четвер
Підем разом по щавель.
Я прийшов - тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: у п’ятницю
Підем разом по суниці.
Я прийшов - тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: у суботу
Підем разом на роботу.
Я прийшов - тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: у неділю
Підем разом на весілля.
Я прийшов - тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Тихо, тихо Дунай воду несе
Тихо, тихо Дунай воду несе,
А ще тихше дівка косу чеше. (2)
Вона чеше та й на Дунай несе:
"Пливи, косо, пливи за водою,
А я
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Народні пісні, Народна творчість», після закриття браузера.