Читати книгу - "Мед для Ворона, Селена Рейні"

ГЛАВА 14

Як вони й домовлялися, у суботу після обіду, Денис приїхав у готель, адрес якого йому скинула Софія. Це був будинок на чотири поверхи, вікна якого з однієї сторони виходили на бурхливу гірську річку, а з іншої відкривали краєвид на полонини та гори.

На території комплексу були ресторани, СПА-центр, басейни, масажні кабінети, чани та сауни.

Чоловік швидко знайшов адміністратора, який відвів його в апартаменти, що зняла Софія. І тут на Ворона чекав перший сюрприз.

Коли дівчина скинула йому сайт готелю, він подивився лише розташування. Які номери вона забронювала, його цікавило мало. Тепер же він зрозумів, що Софія взяла для них дві окремі спальні, з власними ваннами, але спільною вітальнею з виходом на широку терасу.

Дві окремі спальні та ванні кімнати, його цілком влаштовували. Але він чомусь думав, що такий розклад буде неприйнятний для самої дівчини. Чоловік вважав, що Софія, зважаючи на те, що у неї це відбудеться вперше, захоче романтики, довгих розмов, взаємних пестощів та пристрасних поцілунків перед сексом.

Що ж, якщо його партнерка не бажає виходити за межі контракту, – тим краще для них обох. У них будуть лише короткі, суто ділові й націлені на результат зустрічі. Ніяких емоцій, а отже мінімум проблем.

Проте на двох спальнях сюрпризи не закінчилися.

Денис сильно здивувався, коли зрозумів, що апартаменти порожні. Перші хвилини він думав, що Софія ще не засилилася. А тоді пройшов у праву спальню і побачив у кімнаті її речі. А ще десяток подушок на стільцях. З того, що він розгледів, стало зрозуміло, що дівчина живе тут уже деякий час.

Чоловік дістав телефон і набрав Софію. Вона так довго не відповідала, що він аж занервував. І ось, після десятого гудка, у слухавці нарешті пролунало:

– Алло?

– Привіт. Я заселився. А ти де?

– В Ужгородському замку.

– Ти в готель взагалі повертатися збираєшся? У нас були плани, – нагадав.

– Я знаю. Я все зроблю. Вночі.

Він вже розтулив рот, щоб сказати, що сексом можна займатися не лише вночі, але не встиг.

– Ну все. Маю бігти. До вечора, – і відімкнулася.

От тому він і не хотів мати справу з цнотливими дівчатами, – вони все ускладнюють.

Ворон роздратовано зітхнув і почав розбирати речі. Проте багато часу на це не знадобилося. Тому чоловік ліг, щоб подрімати. Зрештою, він виїхав на світанку і був у дорозі довгих шість годин.

А прокинувся від шуму у вітальні. Поглянув на телефон. Циферблат показував шосту годину вечора. Денис потер сонне обличчя руками й вийшов у вітальню. Але Софії вже там не було. Він, без стуку, зайшов у її кімнату. Там теж було пусто.

– Софіє…, – спинився перед дверима її ванної.

– Я тут.

Чудово. Але він це і сам зрозумів.

– Повечеряємо разом?

– Гаразд. Я тільки приведу себе в порядок і прийду до тебе у ресторан, – відповіла з-за дверей.

– Я займу нам столик.

Він пішов у свою частину апартаментів, умився, змінив футболку і джинси на костюм та спустився вниз. Ворон лише встиг ознайомитися з меню, коли у зал зайшла Софія.

Для вечора вона обрала простеньке і скромне сіре плаття з відкритими плечима. Що ж, Денис і не чекав від неї чогось розкішного і спокусливого. Він вже хотів відвести очі від дівчини, як його увагою заволодів її погляд. Такого неприхованого хвилювання він давненько не бачив.

– Привіт, – сковано усміхнулася йому.

– Привіт, – підвівся.

Софія вже потягнулася до стільця, але Денис випередив її та допоміг сісти. Коли вона присіла, він чи то навмисне, чи то випадково, провів рукою по її відкритому плечі. Від цього тілом дівчини пробігли мурашки.

– Вино? Шампанське? – запитав офіціант, який спинився перед ними.

Софія вже відкрила рот, щоб погодитися, але Денис заговорив першим.

– Ні. Лише мінеральна вода. Для мене і для моєї супутниці.

Вона нервово ковтнула. Ах, так, вони ж цього вечора намагатимуться зачати дитину, тож ніякого алкоголю.

Офіціант кивнув.

– Я буду салат з інжиром та лосось на грилі. А ти…, – він подивився на Софію.

– Я не знаю, – прошепотіла ледь чутно.

– Їй принесіть теж саме, – сказав офіціанту, віддаючи меню. – І додайте фрукти з шоколадом на десерт для моєї супутниці.

Коли хлопчина відійшов, Денис тихо запитав:

– Хвилюєшся?

– Дуже, – відверто зізналася.

– Бо цієї ночі вперше займешся сексом? Чи, тому що можеш завагітніти?

Вона не знала, що відповісти, бо її сильно хвилювало і перше, і друге.

– Якщо тобі так буде простіше, я можу прикинутися закоханим у тебе, – не надто радісно запропонував. – Ніби немає ніякого контракту, а є лише двоє людей, які обожнюють один одного і хочуть, щоб у них з’явилася дитина.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍