Читати книгу - "На твоєму плечі, Ірина Айві"

30

  ---- Ліно , ти не могла б мені принести мій телефон ? Я залишив його у коридорі на тумбі  ---- попросив  дівчину , коли почув знайому мелодію , а відривати свій зморений голодом шлунок від смачної їжі ніяк не хотілося . 

---- Добре , уже йду ---- любязно відповіла завжди слухняна  Ліна .

---- Кому ще захотілося на вечір винести залишки мого мозку ? ---- втомлено запитав сам себе .

---- Твоїй мамі ---- відповіла дівчина , передаючи мені у руки телефон .

    Ну звісно , як закінчувати день без маминого дзвінка  . Ніяк ! Мабудь думає , що зараз вдастся мене ошелешити ?! А ні , я ще з самого ранку в курсі твоєї хитрої підступності мамо і вже навіть працюю над тим щоб твоя витівка потерпіла фіаско .

---- Доброго вечора , мамо ! ---- вітаюся я і переводжу телефон на гучний режим  щоб і Ліна одразу розуміла , що відбувається , тому що вона теж учасник цієї гри .

---- Доброго вечора , любий ! Телефоную тобі щоб повідомити приємну новину . У суботу я влаштовую вечірку на честь твого одруження . Думаю , що пора представити твою кохану дружину нашим друзям і знайомим .

---- Чудово мамо , ми з Ліною будемо  лише раді трохи розважитися . 

   Мої слова і спокійний тон зробили маму на кілька секунд зовсім безмовною  . Навіть уявити не можу , як її заціпило в цей момент . 

---- Гаразд ! Тоді решту деталей обговоримо в телефонному режимі ---- буркнула найдорожча , розєднавши дзвінок . А побажання спокійної ночі , схоже теж переносяться на інший день . 

---- От і погоговорили , все обговорили і про все домовилися ---- глянувши на Ліну , промовив я . 

---- Дивні все таки у вас стосунки . 

---- Нічого дивного , Ліно ! Я не батько , тому не дам мамі можливості втручатися у власне життя . 

---- А я б із задоволенням вислухала мамині поради ---- з сумом промовила я , думаючи про те , як важко жити без підтримки близьких і бути не потрібним тягарем на чужих плечах . 

---- Так Ліно , досить на сьогодні сумних думок . Давай я краще розповім тобі про Мері Клер , бо моя тітка вирішила , що їй варто пожити у нас на час твого перевтілення . З її слів це з економить усім нам купу часу . Тож завтра зранку ти маєш зустріти нашу гостю . 

---- Розкажи мені трохи про неї ---- попросила я Артема щоб краще підготуватися до завтрашньої зустрічі .

---- Мері Клер або просто тітка Марія ---- модний критик і за сумісництвом сестра моєї матері . Особа специфічна і завтра ти сама переконаєшся у правдивості моїх слів .

---- Мені починати боятися її вже сьогодні чи почекати до завтра ? ---- без краплі гумору , запитала я Артема , бо чомусь мене насторожили слова чоловіка про те , що жінка сестра Олени Павлівни . 

---- Думаю , що тут усе залежатиме від того чи сподобаєшся ти їй .

---- Артеме , я мало кому подобаюся , а якщо чесно , то взагалі нікому .

---- Мері специфічна жінка , але не злюка . У порівнянні з моєю мамою вона благородний ангел з пухнастими крилами . Не хвилюйся ти так через цю зустріч . Хвилюватися маю я , бо якщо мій задум зробити з тебе красуню з тріском провалиться , навіть не уявляю як дивитимуся знайомим у очі . Лише уяви як мені буде соромно .

    Єдине , що хвилює таких як Артем ---- зовнішній вигляд . Йому байдуже , що людина може бути яскраво вираженою сволоччю , головне щоб красива . І як можна було закохатися у такого чоловіка ? Мабудь я теж як і більшість людей цього світу липка до зовнішньої краси , а подумки критикую Артема . 

---- Зрозуміла ! Якщо я більше тобі не потрібна то піду до своєї кімнати ---- виринувши зі своїх дум , запитала чоловіка .

---- Ні , ти можеш йти відпочивати . Дякую за те , що нагодувала смачною вечерею .

---- На добраніч , Артеме ---- коротко відповіла я .

     Лежачи у своєму ліжку я думала про завтрашні події , а саме знайомство з феєю Мері Клер , чи  може злою відьмою . Та мені завжди хочеться вірити у щось хороше . І я вірю , бо дуже  хочеться стати піддослідним кроликом у цієї незнайомої мені жінки щоб втерти Артемові носа . Щоб доказати йому , що теж можу змінитися і стати красивою . Вартою його дорогої уваги . Хоча моє кохання до цього красивого циніка примножить мені лише сліз і страждань .

 

    На годиннику лише сьома ранку , а вже хтось настирливо тризвонить у двері . Невже так рано приїхала тітка Артема ? Накинувши на плечі халат і навіть не глянувши на себе  у дзеркало , біжу відкривати двері . Схоже Артем теж уже прокинувся , бо пробігаючи повз його спальню добре чула шум води у ванній кімнаті . Мабудь приймає ранішній душ .

    Лише у коридорі я спромоглася розгладити своє не слухняне волосся . Яке і справді стирчало у різні боки ніби жмут розсипаної соломи . У поспіху навіть забула запитати хто саме так рано спішить  до нас у гості  . Одразу відкрила двері . Переді мною стояла жінка . Сказати дивна це нічого не сказати . Швидше екстравагантна , загадкова і .... яскрава  .  Статна така з гарною фігурою яку вдало підкреслював широкий , чорний пояс . З коротеньким рудим волоссям і яскравим макіяжем . Пані виглядала так ніби збиралася на фотосесію у якомусь поки дивному і незнайомому для мене стилі . Жінка була  одягнена у чорні широкі преширокі штани . Під час ходьби вони мабудь заплітаються між її ногами і білосніжу сорочку з правої сторони якої різнобарвним камінням нашита пташка . Комірець сорочки , як і волосся незнайомки стирчали догори .

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍