Читати книгу - "Оманливий рай, Світлана Литвиненко"

-Нічого страшного в цьому немає. Я цілком можу добратися самостійно,- Єва зовсім не засмутилася,- я навіть після повернення додому планую приготувати вечерю.

-Я із-за задоволенням повечеряю вдома. Але ти не повинна перетомлюватися,- турбота відчувалася у його голосі,- можна і до ресторану сходити і замовити готову їжу.

-Може колись і так зробимо, але сьогодні вечеряємо вдома,- Єва відчинила дверцята машини,- до вечора.

-А ще раз мене поцілувати не хочеш?

-Ще й як хочу,- Єва нагнулася до нього та поцілувала.

  В обідню перерву Єва сходила до аптеки та купила тест на вагітність. Подумала про те, а як могло бути, аби вона завагітніла. Звісно, без краплі сумніву народила би. І чомусь була переконана, що Денис би був теж радий. А в тім можливо вона помиляється. Хіба наскільки добре знає його? Бо вони всього-на-всього лише нещодавно разом. Але не зважаючи на це в неї була впевненість у ньому. І колись прийде час і вони звичайно стануть батьками, але в першу чергу відгуляють весілля. Єву всміхнулася сама собі переходячи дорогу, повертаючись з аптеки. Чи не занадто вона замріялася, забігаючи набагато наперед будуючи такі плани. І хоч розуміла, що так, все одно вірила у те що буде так як вона мріє. Вірила, що віднині вона і Денис будуть щасливі назавжди. І ніхто і ніщо не стане на заваді їхнього кохання і щасливих планів на майбутнє.

-Леся, тримай тест,- Єва хотіла дістати із сумочки покупку та простягнути подрузі, яка чекала на неї за столиком у кав’ярні.

-Можеш залишити собі, бо мені вже не потрібно, місячні щойно почалися і я вже встигла сходити до вбиранні,- радісно повідомила Леся Єву,-таке полегшення. Я за ці дні такий стрес пережила-то. Ти навіть не уявляєш.

-Зрозуміло,- Єва замовила собі кави,- добре, що тобі добре. Але над народженням дітей нам варто замислитися.

-Спочатку треба замислитися над тим, як вийти заміж. Офіційно стати заміжньою жінкою,- заперечила Леся подрузі,- ти ж не плануєш все життя просто бути співмешканкою. Я точно ні. Хочу весілля і обручку на своєму безіменному пальчику. А хіба ти цього не хочеш?

-Чому хочу,- зізналася Єва перед цим подякувавши офіціанту за принесену каву,- я вірю, що Денис обов’язково запропонує мені свою руку та серце. Я вірю, що у нас буде казкове весілля. На все свій час. Просто нам треба дійти до цього. І ти теж вір, що мрії збуваються.

-Віра це добре, але чи буде так?

  Єва після роботи зайшла до супермаркету та купила деякі продукти. Хотіла ввечері запекти м’ясо по-французькі, приготувати гарнір та зробити салат. Вона хотіла, щоб Денис гідно оцінив її кулінарні здібності. Взагалі хотіла, щоб кожен вечір був кращий за інший. Щоб їхнє спільне життя було схожим на казку. Єва дістала з сумочки ключ та хотіла відімкнути квартиру та вона вже була відкрита. Дівчина подумала, що це напевне Денис повернувся. Бо нараду відмінили. Чому ж він тоді не зателефонував та не попередив? Ну, звісно хотів сюрприз влаштувати. Це приємно, але вечерю ніхто не відміняв і зараз вона візьметься за це. І можливо Денис їй допоможе.

  Та Єва помилилася, у квартирі знаходився зовсім не коханий, а його мати, Марія Данилівна. Жінка нетерпляче чекала на дівчину, бо хотіла з нею поговорити, виказати своє незадоволення. Перед цим Марія Данилівна їздила у компанію щоб побачити сина і саме тоді дізналася, що Денис відтепер живе з Євою.

-А коли ти мені про це збирався сказати?- роздратовано запитала матір у сина.

-Чекав слушної нагоди,- відповів якомога спокійніше,- мамо присядь, будь ласка. Я кохаю Єву і тому запропонував переїхати їй до мене. Мамо, ми щасливі разом.

-Ти зовсім про мене не думаєш,- Марія Данилівна все-таки сіла у крісло навпроти робочого столу сина.- А як же Яна?

-А що Яна,- Денис поклав свої руки на стіл дивлячись на свою матір,- я їй пояснив, що нам не бути разом і вона мене зрозуміла. Тому і ти, будь ласка зрозумій мене. Мамо, через пів години у мене нарада.

-Ти не вмієш обирати дівчат. Ти у мене такий гарний, такий розумний, такий завидний, а вибираєш простих працівниць банку. А Яна то салон краси відкриває. Справжня бізнес-леді. От на яких варто звертати свою увагу. А чому нараду зранку не провів, а вже майже у кінці робочого дня надумав? Нараду зазвичай зранку треба проводити.

-Мамо, будь ласка, припинимо цю розмову. По-перша, Єва розумна і гарна дівчина. У тисячу разів ніж твоя Яна. І у тебе буде змога в цьому переконатися, щойно ти познайомишся з нею ближче. А по-друге, я нараду проводжу тоді коли вважаю за потрібним. Не варто тобі через це перейматися і забивати цим голову. Мамо, ще раз прошу тебе поважай мій вибір.

-Твій вибір псує мені нерви,- Марія Данилівна підвелася щоб йти,- хай там як, а я точно знаю, що та Єва не та дівчина, яка зробить тебе щасливим.