Читати книгу - "Полонянка власних снів, Любава Олійник"

Я довірилася та розслабилася, але наступний поштовх викликав різкий біль глибоко всередині, від чого мої очі розширилися. Мабуть порвалася дівоча пліва.

Наступні рухи дійсно були майже не болючими, проте не комфортними, а через деякий час відмітила, що рухаюся в такт, подаючись назустріч. Наші тіла виконували окремий дикий танок.
Наша близькість зовсім не нагадувала розповіді дівчат у коледжі, які згадували як механічний спортивний марафон.

Навпаки, була сповнена приємних пестощів, пристрасних поцілунків і хвилюючих відчуттів.

  Дихання Емрé стало частішати, хоч він не забував про ніжність,  він наближався до розрядки.

Я ж і не мріяла досягти з першого разу кульмінації, яким було моє здивування, коли внизу живота пульсувало приємне відчуття, яке розросталося як клубок. Від його завершальних рухів, зовсім стало приємно, і в останній момент тіло несподівано вигнулося від вибуху задоволення, яке накочувалося феєрверком щосекунди. Емрé, хоч уже досяг оргазму, як міг продовжував утримувати уже дещо обмяклу плоть всередині, цілуючи шию, покусуючи мочки вух і знаходячи в тілі ерогенні зони, які подовжували нові імпульси.  Я досягла піку блаженства, тіло вигиналося і м’язи безконтрольно скорочувалося у найпотаємніших місцях.

Ми важко дихали, проте я відчувала себе найщасливішою у світі. Хто б подумав, що перша близькість може бути настільки багатогранною і всеохоплюючою – від різкої болі до болючої насолоди.

–Отак би була в твоїх обіймах вічність, - потерлась об м’яку щетину свого коханого. Мого!

–А я б не відпускав ні на мить. Ти неймовірна, - продовжуючи мене обіймати однією рукою поправляв мені волосся і поцілував. – Як же добре з тобою.

–І мені. Я ще ніколи не відчувала такого.

Емрé ледь посміхнувся і припав до моїх губ у ніжносолокому поцілунку.

Я все-таки вилізла з обіймів, щоб умитися. За ширмою зі штор була бочка з водою. Води було трохи менше половини, але вона була досить холодною. Емрé підійшов ззаду і протягнув руку до води:

–Зачекай, треба нагріти, так і застудитися неважко. Вже за кілька хвилин вогняна магія нагріла воду, над посудиною здіймався теплий дим.

–Залазь у бочку, зараз буду прислуговувати самій цариці!

–А хто це сміє віддавати накази цариці? – весело відповідала магу, за що отримала легенький кусь у шию.

Емрé взяв люфу, природню мочалку, і почав дбайливо мити, не пропускаючи жоден сантиметр тіла. Відмітила, що я почувалася досить комфортно, незважаючи на пікантність ситуації.

–Тобі треба відпочити, - наступні пів години я ніжилася під теплими дотиками коханого чоловіка.

 Емрé допоміг вилізти з бочки і накинув на мене м’який рушник, і лише після цього швидко сполоснув своє тіло.

Я одягла легку зручну туніку та штани, все ж попереду був вирішальний бій, хоч я і не братиму в ньому активну участь. Часу до світанку залишалося обмаль.