Читати книгу - "Пора серця. Листування"

82 {366} Інґеборґ Бахман до Пауля Целана, Мюнхен, 8.1.1958

Коханий,

щойно надійшов Твій лист. І мені спало на думку, що можу ще запитати терміновою поштою Ернста Шнабеля й Вальзера. Я щойно зробила це, бо інакше в нас зовсім не буде прози. Шрьорс, на мою думку, не зовсім підходить, із об’єктивних причин, у такому разі деякі інші мали б бути скоріше на черзі. Однак якщо Ти, попри це, цього разу хочеш…

Я не маю віршів, можливо — прозу, та це ще не певно, бо в мене так багато роботи, що я не знаю, з чого почати.

Ти неодмінно мусиш{367} щось дати принцесі, Ти ж бо не відповідальний редактор цього видання, Тебе запросили натомість одним із перших, а збирання всіх інших творів — це люб’язність та послуга щодо неї. А тому я вважаю Твої сумніви хибними.

Я напишу тепер ще Ойґенові Вальтеру{368} й повідомлю його, чого йому попередньо очікувати.

Після 15-го ми знову зможемо писати нормальні листи, слава Богу{369}.

Інґеборґ

83 {370} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман, Париж, 11.1.1958

Субота

Ти читаєш тепер{371}

Я згадую Твій голос.

84 {372} Інґеборґ Бахман до Пауля Целана, Відень, 13.1.1958

Понеділок, 13.1.58.

Паулю,

кілька слів з Відня{373}. Усе тут було таким дивним, що так просто й не розповісти. Гірше, аніж я думала, краще, аніж можна помислити.

Нані та Клаус раді за нас, вони засвідчили мені якнайкращу і найщирішу дружбу — в усі ці проблемні часи. Перед тим, як поїду, помахаю Тобі рукою. Бувай!

Інґеборґ

85 {374} Інґеборґ Бахман до Пауля Целана, Мюнхен, 18.1.1958

Субота

18-І-58

Пруст надійшов{375}. Як це гарно!! (Однак, Ти так мене обдаровуєш!)

Після того, як Ти того вечора ще раз зателефонував{376} мені, я безупинно думала тільки про те, як Ти запитав мене: Мені приїхати? Ти не знаєш, що значить для мене почути таке запитання. Я раптом розплакалася, тільки тому, що це існує для мене, і що я ніколи цього не мала.

Їдь щасливо, радій, і не дозволь мізерності, яка існує завжди, завадити Твоїй радості. Я подумаю ще про місце й напишу до Бремена{377}. Цього разу я оберігаю Тебе!

Інґеборґ

86 {378} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман, Париж, 21.1.1958

Вівторок

Я їду післязавтра, Інґеборґ, до суботи зранку буду в Кельні, зателефоную Тобі в п’ятницю близько десятої.

У всякому разі, телеграфуватиму Тобі з Бремена (так само і з Гамбурга{379}), коли тут усе закінчу.

Чи не було б простіше, якби я приїхав до Мюнхена?

Вибач за поспіх (і за жахливий папір{380})

Пауль

Подумай над тим, чи не могли б ми зустрітися десь на півдорозі. Можна у Вюрцбурзі, Франкфурті, Гейдельберзі та ін. Або ж у Фрайбурзі, Базелі, Страсбурзі.

Але я можу приїхати також до Мюнхена{381}, одним з експресів.

Своєї адреси у Бремені я не знаю; очевидно, готель міського сенату (або щось подібне)

87