Читати книгу - "Історія війни козаків проти Польщі"

хоч і німе, c (scavoir, scu або навіть sccu), те ж саме в слові lait (laict).

Подекуди зустрічається виносне носове n. Сполучення літер et друкується постійно з перекладинкою et. Нарешті, в сполучнику et завжди замість звичайної літери е друкується старовинне 8.

Українські і польські прізвища, а також географічні назви Шевальє звичайно наводить у точній польській транскрипції, не турбуючись про те, що французький читач буде їх вимовляти в спотвореному вигляді. Так, прізвище Міхненко написано Міchnenko, що по-французькому читалось би Мікнанко або Міщнанко; назву міста Брацлав – Braclav француз читав би Браклав. Разом з тим в окремих випадках Шевальє помилково подає прізвища в перекрученій транскрипції. Так, замість Сава Кононович у нього написано Саваконович, замість Ружицький – Рузуський.

Словниковий склад тексту книги майже не відрізняється від сучасної французької мови. Застарілих слів, якщо не зважати на спеціальні тер- міни, мало. Але синтаксично мова книжки Шевальє помітно відрізняється від сучасної; речення побудовані довгі, але на відміну від латинських періодів сурядність фраз превалює над їх підрядністю; дуже часто застосовується крапка з комою.

Французькі військові терміни, що зустрічаються в книзі Шевальє, перекладено в цьому виданні таким чином: слова généralissime, général-major, général y тих випадках, коли вони стосувалися певних історичних осіб, перекладені за допомогою тих титулів, які ці історичні особи фактично мали в період визвольної війни. Наприклад, génératissime відносно М. Потоцького перекладено великий коронний гетьман, general або généraux відносно Потоцького і Калиновського – гетьмані і гетьмани, відносно Шемберга – комісар, відносно Нечая – полковник. Термін éscadron в більшості випадків, коли це стосувалося польських підроз- /187/ ділів, перекладено терміном корогва; термін corps – словом військо, і тільки один раз, коли мова йшла про полки реєстрових козаків, що були приєднані до польського війська Стефана Потоцького, залишено вираз козацький корпус.

У даному виданні примітки автора, а також текстологічні зауваження подані під текстом відповідних сторінок; реальні примітки вміщено після тексту всієї праці Шевальє.

Переклад книги П. Шевальє розраховано на дослідників, які спеціально займаються вивченням історії визвольної війни українського народу 1648– 1654 рр., і на широкі кола читачів, які цікавляться вітчизняною історією. /188–198 Примітки/ /199/

Іменний покажчик

Авраам – за біблійною легендою родоначальник єврейського народу. – 53.

Адріан I – папа римський (772–795). – 48.

Антон – див. Жданович Антон.

Арцішевський Криштоф (1592–1656) – польський офіцер, начальник артилерії. – 90, 195.

Аттіла (пом. 453) – гуннський цар, завойовник. – 93.

Байбуза – шляхтич, який убив Данила Нечая. – 138.

Балабан – полковник польської армії. – 155.

Барбен Клод – французький друкар XVII ст. – 185.

Барлінський (Бартлінський) Тібурц – посланець польського короля Яна Казіміра до московського царя Олексія Михайловича в 1650 р. – 132.

Баторій Стефан – див. Стефан Баторій.

Берг – підполковник польської армії. – 171.

Богун Іван (пом. 1664) – вінницький, потім брацлавський полковник, один з найвидатніших керівни- ків визвольної війни українського народу 1648– 1654 рр., сподвижник Богдана Хмельницького. – 138, 160.

Боплан Гійом (нар. в кінці XVI ст., пом. після 1650) – французький інженер, перебував на службі (1630– 1648) у польського уряду, склав цінні карти і опис України. – 16, 43, 46.

Брежі, де – французький посол у Польщі в середині XVII ст. – 7, 18, 184, 188.

Бутлер – ротмістр польської армії. – 100.

Валь – капітан польської армії. – 171.

Василій Великий (329–378) – архієпіскоп кесарійський, визначний діяч православ’я. – 48.

Вейгер Людвік – поморський воєвода. – 90. /200/

Виговський Іван (пом. 1664) – писар Війська Запорозького, потім гетьман; зрадник українського народу, прихильник шляхетської Польщі. – 156, 174, 176.

Вишневецький Дмитро Юрій (нар. близько 1628, пом. 1682) – польський магнат. – 92.

Вишневецький-Корибут Ієремія Михайло (1612– 1651) – польський магнат, руський воєвода, прийняв католицтво (1631) і став гонителем православ’я, був душителем селянських повстань в період визвольної війни українського народу. – 87, 92, 95, 97, 99, 115, 130, 132, 142, 143, 145, 147, 150, 164, 171, 195.

Вітовський (Вітуський) Станіслав – сандомирський каштелян, литовський посол до Москви в 1651 р. – 102.

Вітуський – див. Вітовський Станіслав.

Владислав IV (нар. 1595, обраний королем 8 XI 1632, пом. 20 V 1648) – польський король. – 9, 18, 27, 30, 75, 76, 81, 106, 110, 132, 163, 194.

Волович – полковник польської армії. – 116.

Володимир Святославич – київський великий князь (978–1015). – 46.

Волошин – див. Підкова Іван.

Вольф – краківський губернатор. – 104.

Гансковський – див. Госєвський Вікентій.

Гдешинський Марко – сотник (ротмістр) польської армії, таборовський староста. – 10.

Гepеї (Гіреї, Гераї) – династія кримських ханів (XV–XVIII ст.) – хан Менглі-Герей визнав себе (1475) васалом турецького султана. – 68.

Гіза – капітан польської армії. – 105.

Гладкий – ватажок козаків, які обороняли білоруське місто Пропойськ. – 116.

Гладкий Матвій (Максим) – миргородський полковник; посол під час переговорів з поляками під Берестечком. – 155.

Глєбович Юрій Карл – смоленський воєвода, потім жмудський староста. – 169.

Глух Йосип – уманський полковник. – 138.

Гозєвський – див. Госєвський Вікентій.

Голота Ілля – козацький полковник. – 118.

Гонзєвський – див. Госєвський Вікентій.

Гонсєвський – див. Госєвський Вікентій.

Горкуша (Оркюса, Гаркуша), Гарасим – козацький полковник. – 169.

Горш – польський правитель міста Орші. – 116.

Госєвський (Гансковський, Гозєвський, Гонзєвський, Гон- /201/ сєвський) Вікентій (пом. 1662) – литовський стольник і маршалок; був призначений польським комісаром для укладення Білоцерківського договору (1651). – 117, 118, 124, 167, 176.

Григорій I Великий – римський папа (590–604). – 48.

Григорій Назіанський або Богослов (328–390) – єпіскоп константинопольський, захисник православ’я. – 48,

Грудзінський Андрій – рогозинський староста. – 148.

Губальд – генерал-майор (полковник) польської армії. – 104, 153.

Гуня Дмитро – козацький гетьман (1638). – 191.

Густав II Адольф – шведський король (1611–1632). – 74.

Денгоф (Д’енгоф, Енгоф) – сокальський староста. – 104, 148.

Денгоф Ян – полковник польської армії. – 148.

Джеджелій (Джалалій, Джелелій) Філон – кропив’янський полковник. – 152, 159.

Дю-Плессі (Дюплессі) – французький полковник на службі у Польщі. – 148.

Жанна д’Арк (1412–1431) – селянка, героїня французького народу. – 192.

Жданович Антон (Антон) – київський полковник. – 169, 198.

Жечицький – шляхтич. – 146.

Жолкевич – див. Жолкєвський Станіслав.

Жолкєвський (Жолкевич) Станіслав (1547–1620) – краківський каштелян, великий коронний гетьман. – 26, 27, 183.

Журдан – ротмістр польської армії. – 146.

Замойський Ян (1541–1605) – великий коронний канцлер. – 90, 147.