Читати книгу - "Як я стала королевою, Ольга Обська"

Однак довше десяти хвилин вдаватися до всіх цих непрактичних відчуттів Аліса не стала, а попрямувала обживатися у своїй каюті.

Король зголосився її провести. Вони спустилися на нижню палубу, де знаходилися житлові приміщення.

— Тут твоя, — підвів він її до одних із дверей. — У тій, що праворуч, розмістилися твої камеристки. А в тій, що ліворуч…

Аліса очікувала почути "Піполо", але почула інше:

—...Я.

— Сподіваюся, тут немає потайного ходу, який з'єднує твою каюту з моєю? — обурилася такому сусідству Аліса.

— Немає, моя королево. Я пам'ятаю твою умову — особистий простір, — величність став взірцем добропорядності.

— Чудово, — зраділа Аліса, але зарано.

— Та й навіщо мені потайний хід, коли не мине й кількох днів, як ти сама запросиш мене до себе, — самовпевнено заявив південний гарячий тиран. — Повір, я знаю спосіб, як цього досягти, — посміхнувся він.

І який же? Тут, на кораблі, йому не доступний навіть стандартний набір спокусника: цукерки-букети-музика-ресторан. Хоча останнє, якщо його кухар добре готує, ще можна організувати. Але річ у тому, що на Алісу не діють ніякі прийоми спокушання: ні сучасні, ні тим більше середньовічні. Проте суто теоретично було цікаво, до яких хитрощів вдасться величність. Що в них вважається безвідмовним методом?

Аліса зайшла до каюти, зачинивши перед його носом двері. Її зустріла невелика, але чистенька кімната. З меблів лише ліжко та рундук, що при необхідності може зіграти роль стільця. На нього Аліса і присіла, щоб роззирнутися. Присіла та так і завмерла, бо раптом почула шепіт, що незрозуміло звідки долинав до неї.

— Я бачив у тебе на шшшиї ключчччч, — шелестіли чиїсь слова. — Я знаю, які особливі двері він відчиняє.

Мати Василева! Та звідки йде цей звук? Кімнатка три на три метри — тут і сховатися нема де. З рундука, чи що?

Аліса підскочила на ноги, як ужалена. Хотіла відкрити кришку, але не вийшло. Рундук був замкнений.