Читати книгу - "Оновлені почуття, Ірина Айві"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Як би я не намагалася вигледіти у Данові щось хороше його там немає. Принаймні стосовно мене це точно. Та й з рідними батьками він поводиться жорстоко, але це не моє діло. Хай самі між собою з'ясовують стосунки. Мені моїх проблем вистачає. Хоча Наталю Лаврівну мені по правді шкода. По своєму вона намагається влаштувати життя сина. Можливо саме він її єдина надія та втіха? А може вона навіть відчуває, що з чоловіком у них давно немає нічого спільного? Якщо на тих фотографіях моя сестра, то Владислав Юрійович ще той негідник. Та в будь якому випадку він не хороша людина. Спосіб у який він вирішив довести, що я не пара його синові просто нечувано ганебний.
Все, досить, Піоно! Тобі більше немає про що думати? -- злюся сама на себе, виганяючи непотрібні думки з голови.
Дан сам щойно сказав, що шоу завершилося. Я відіграла свою роль, а все інше просто не повинно мене хвилювати.
-- Я зрозуміла! Піду прийму душ, бо відчуття бруду на моїй шкірі надто гостро дає про себе знати, -- розтираю рукою там де щойно торкався Дан.
-- Будь у спальні. Можливо твоя гра мені ще знадобиться. Все-таки не всі побачили, як сильно я тебе люблю.
Нічого не сказавши я мовчки пішла з балкона. Сподіваюся Дан там просидить до ранку й не потраплятиме мені на очі. Що він за людина така? Звідки така жорстокість та зневага до людей?
З вигляду нормальний чоловік навіть красень, а з середини один бруд ллється.
-- Буду, а ти будь крапельку добрішим і не забувай, що я теж людина. Живий організм якому може бути боляче. Я не лялька якою погралися та й викинули, і не годинник який ти можеш навести на потрібний тобі час. Я не прошу любити чи поважати мене, просто зберігай нейтралітет.
-- Кажеш, що можеш біль відчути, -- наче насміхається з моїх слів. -- Та я швидше повірю у те, що землю тримають чотири слони. Ти бездоганна актриса і на цьому все. Надто добре я тебе знаю. Біль ти вмієш завдавати іншим.
-- Помиляєшся, але переконувати у протилежному я не буду. Мені шкода тебе Дане. Ти дуже обмежений чоловік. Нічого не бачиш дальше свого носа.
-- Себе пошкодуй! Не я своє життя запхав коту під хвіст. Як ти взагалі можеш так жити? Постійні інтриги, брехня, вигадки ... Та те що ти вигадала собі сестру верх ницості. Я розумію, що ти таким чином маскуєш свої ганебні вчинки, але це занадто навіть для хвойди. Думаєш я повірю, що з моїм батьком була не ти? Ви варті один одного, тому й знюхалися.
-- Я не змушую тебе вірити моїм словам. Просто не діймай мене без потреби і можливо я витримаю це випробування, -- не просто приховати біль який дзвенить у кожному слові.
У спальні я присіла у свій імпровізований куток. Ситуація навіть гірша ніж я думала. Сьогодення злилося в одну несамовиту реальність. Ох, Поліно, що ти зробила з нами? Чи бачиш ти до чого привели твої інтриги?
Я змусила себе стримати сльози. Адже сльози насправді нічого не змінять. Добре було б, щоб раптово з'явився чарівник, змахнув своєю паличкою, і все відразу стало б добре, ... На свої місця. Але я не в казці і чарівника не буде. Ніхто не протягне мені руку допомоги, тому я маю розраховувати лише на себе.
Кілька хвилин я сиділа без жодного руху, потім змусила себе піднятися, щоб піти до ванної кімнати не бажаючи, щоб Дан дивився на мої страждання, які захлеснули мене з тієї хвилини, як я його вперше зустріла.
Глянувши на свого мучителя я нетерпляче змахнувши сльозу, розізлилася на себе за те, що віддалася безглуздим роздумам. Не час зараз сумувати чи озиратися назад, думати, що було б, якби… Бо в житті не буває жодних «якби». Єдине, в чому можна бути впевненою, так це в тому, що ти робиш вибір, а потім маєш жити з наслідками, хоч би якими печальними вони були. Я добровільно вирішила допомогти Поліні, силою мене ніхто не змушував. Думала усе закінчиться за кілька годин, ... Наївна ...
Сподіваюся поліція розпочне пошуки сестри і зовсім скоро її знайде. Щось підказує мені, що Поліна ближче ніж я собі думаю. Можливо цей Захар змушує її ... робити погані вчинки. У Дана теж з ним якісь справи. Та якщо він до цього причетний я не знаю як діяти. Що робити? І у кого просити допомоги?
Зараз головне знайти Поліну. Довести Данові ...
Що і кому я зібралася доводити? Дан ненавидить мою сестру. Якщо я покажу, що нас двоє він візьметься за Поліну. Робитиме з нею те саме, що й зі мною. Чому я раніше про це не подумала?
***
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Оновлені почуття, Ірина Айві», після закриття браузера.