Читати книгу - "Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі"

нігілізму, а не заражувати його цинізмом, який є захисним механізмом проти їхнього власного нігілізму.

Логотерапевти можуть навіть відповідати деяким навчальним та ліцензійним вимогам, що їх висувають інші школи психотерапії. Іншими словами, можна вити з вовками, якщо потрібно, але навіть при цьому, наполягаю, потрібно бути овечкою у вовчій шкурі. Немає потреби поступатися основними переконаннями і принципами життєвої філософії, притаманними логотерапії. Таку лояльність не важко підтримувати з огляду на той факт, на який одного разу вказала Елізабет В. Лукас: «Протягом усієї історії психотерапії не існувало такої позбавленої догматизму школи, як логотерапія».[56] І на Першому всесвітньому конгресі з логотерапії (Сан-Дієго, Каліфорнія, 6–8 листопада 1980 року) я виступав не лише за повернення гуманізму психотерапії, але також за те, що я називаю «дегурифікацією логотерапії». Я зацікавлений не тільки у вирощуванні папуг, котрі лише відтворюють «голос господаря», але радше у передачі факелу «незалежним і винахідливим, інноваційним і креативним душам».

Зиґмунд Фройд якось сказав: «Хай хтось спробує змусити поголодувати групу різних людей. Зі збільшенням імперативного спонукання голоду всі індивідуальні відмінності зблякнуть, і вони однаково виявлятимуть невгамовний голод». Слава Богу, Зиґмунду Фройду вдалося уникнути знайомства з концентраційним табором зсередини. Його пацієнти лежали на плюшевій кушетці у вікторіанському стилі, не на брудних нарах Освенцима. Там «індивідуальні відмінності» не «блякнули», але, навпаки, проявлялися; люди здемасковували себе — як свині, так і святі. Нині не потрібно більше вагатися, чи вживати слово «святі»: згадайте Максиміліана Кольбе, який помирав від голоду і врешті був убитий ін’єкцією карболової кислоти — його канонізували у 1983 році.

Ви можете відчути бажання дорікнути мені, що я наводжу приклади, які є винятками з правил. «Sed omnia praeclara tam difficilia quam rara sunt» (усе велике так само важко виконати, як рідко знайти) — промовляє останнє речення «Етики» Спінози. Ви, звісно, можете запитати: чи варто посилатися на «святих»? Чи не краще б говорити про порядних людей? Це правда, що вони у меншості. Більш за те, вони завжди залишатимуться у меншості. І саме в цьому я бачу виклик — приєднатися до цієї меншості. У світі, який не в найкращому стані, усе тільки погіршуватиметься, якщо кожен із нас не докладе до його порятунку максимальних зусиль.

Отож, будьмо уважні — уважні у подвійному сенсі…

Із часів Освенцима ми знаємо, на що здатна людина.

Із часів Хіросіми ми знаємо, що поставлене на карту.

Примітки

1

Ґордона В. Оллпорта, у минулому професора психології Гарвардського університету, вважають одним із найпомітніших письменників і педагогів галузі в цій земній півкулі. Він написав велику кількість праць із психології і редагував «Журнал психопатології й соціальної психології». Завдяки новаторській праці професора Оллпорта важлива теорія доктора Франкла отримала визнання в Сполучених Штатах. Більше за те, саме завдяки йому зацікавленість логотерапією зростає з часом.

2

Капо (від італ. capo — шеф) — привілейований актив концентраційних таборів, до обов’язків якого входили функції старост барака або наглядачів. (Тут і далі прим. пер., якщо не зазначене інше.)

3

Автор має на увазі працю французького соціального психолога Ґюстава Лебона «Психологія народів і мас».

4

Дружина Віктора Франкла, Тіллі Ґроссер, загинула в таборі Берґен-Бельзен, батьки і брат — в Освенцимі, але він дізнався про це лише після звільнення.

5

Пісня над піснями, 8:6, Біблія, переклад І. Огієнка.

6

Акварель «Захід сонця» створена німецьким художником Альбрехтом Дюрером близько 1495 року під час подорожі художника до Італії.

7

Євангеліє від Івана, 5:1, Біблія, переклад І. Огієнка.

8

Ідеться про концентраційний табір Кауферинґ.

9

Концентраційний табір в околицях австрійського містечка Маутгаузен. За часи війни в’язнями табору було близько 335 тисяч осіб, з яких понад 122 тисячі було страчено.

10

У пер. з лат. «з погляду вічності» — крилатий вислів, який, на думку Бенедикта Спінози, описує універсальну та вічну істину, незалежну від дійсності.

11

Цікавий випадок за участі цього есесівського командира, який показує ставлення до нього деяких єврейських в’язнів. Наприкінці війни, коли американські війська звільнили в’язнів нашого табору, три молодих угорських євреї сховали цього командира в баварському лісі. Потім вони пішли до командира американської армії, який дуже прагнув упіймати цього коменданта, і сказали, що повідомлять про його місцезнаходження за певної умови: американський командир повинен пообіцяти, що не завдасть жодної шкоди цьому чоловікові. Після нетривалих вагань американець пристав на пропозицію молодих євреїв. Американський офіцер не тільки дотримав своєї обіцянки, але й у певному сенсі повернув коменданта на посаду: той збирав для нас одяг у найближчих баварських селах, адже на той час ми мали лише одяг, успадкований від наших товаришів з Освенцима, яким не пощастило так, як нам, оскільки їх відправили в газові камери після прибуття. (Прим. авт.)

12

Кесонна хвороба — це стан, що виникає в організмі людини під час раптового перепаду атмосферного тиску.

13

Ця частина, перероблена та доповнена, вперше вийшла як «Основні принципи логотерапії» у виданні «Людина в пошуках справжнього сенсу» 1962 року.

14

Це була перша редакція моєї книжки під назвою «Лікар і душа: Вступ до логотерапії», переклад якої англійською у 1955 р. надрукував Альфред А. Кнопф. (Прим. авт.)

15

Magda B. Arnold and John A. Casson, The Human Person, Ronald Press, New York, 1954, p. 618.

16

Самотрансцендентність (від лат. Transcendens — вихід за межі) — вихід Еґо людини за межі ментальної форми і самоспостереження.

17

Другорядне явище, яке виникає внаслідок первинного феномена. (Прим. авт.)

18

«Some Comments on a Viennese School of Psychiatry», The Journal of Abnormal and Social Psychology, 51 (1955), pp. 701—3.

19

«Logotherapy and Existential Analуsis», Acta Psychotherapeutica, (1958), pp. 193–204.

20

Шма Ісраель — основна молитва в юдаїзмі, що починається словами: «Слухай, Ізраїль! Господь — Бог наш і Він, Господь, — Єдиний». У цій молитві проголошується найважливіша засада юдейської релігії — віра в єдиного Бога, монотеїзм. Зазвичай її читають зранку й ввечері, а також за умов смертельної небезпеки.

21

Молитва над мертвим. (Прим. авт.)

22

L’kiddush basbem, тобто задля канонізації імені Бога. (Прим. авт.)

23

«Ти добре знаєш про всі поневіряння мої; збери мої сльози в бурдюк! Хіба вони не записані в книзі Твоїй?» (Книга Псалмів, 56, 8). (Прим. авт.)

24

Агорафобія — страх відкритого простору і натовпу.

25

Цитата з п’єси В. Шекспіра «Генріх IV».

26

Для лікування сексуальної імпотенції була розвинена специфічна техніка логотерапії, базована на теорії гіперінтенції й гіперрефлексії, стисло описаних вище