Читати книгу - "Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
КОРИГУЮЧІ ДІЇ «ЗГОРИ»
Я дивуюся, чому люди вважають за краще блукати в невідомості, коли Бог подарував їм таку пречудову книгу Одкровення.
М. Фарадей.
— На закінчення торкнемося технологічної новації в сфері управління земною цивілізацією, пов язаної із світовими релігіями. Важливою установкою християнства (арійсько-мітраїстського за своєю суттю), як відомо, є декларація: Людина — найвище творіння на Землі і найвища цінність. Вона богоподібна, відбиває в собі образ Божий. Людина вільна у своєму земному виборі, сама відповідає за свої помисли і вчинки. Інакше кажучи, в Космосі вирішили забезпечити найбільш повну еволюцію земної цивілізації на принципах самоорганізації… Цивілізації Єгипту, Месопотамії, Індії розвивалися за жорстким контролем «згори» — їх неначе водили на повідку, повідомляючи конкретні, потрібні людям знання, застерігаючи від небезпек, втручаючись (підтримуючи зв'язок через жерців) в хід історичного процесу. Тобто за наслідки тих чи інших процесів на Землі несли відповідальність не тільки самі люди, а й боги. Можливо, в тому була рація на перших стадіях життя людства, бо інакше воно не вижило б. Зрозумівши цей спосіб «водіння на повідку», можна розкрити численні загадки інтелектуального буття людства у давнину.
Наприклад, засоби, за допомогою яких космічні сили впливали на еволюцію людства, однакові в усіх релігійних системах однієї епохи, але неоднакові за різних епох.
Мойсей, котрий жив за тисячу п'ятсот літ до Христа, не дуже-то розводився в своєму вченні й не робив із свого життя якийсь моральний взірець. Ні, він просто повів свій народ до щастя — до землі обітованої. І при цьому поїв його, висікаючи воду із скель, годував манною небесною і таке інше. Ісус теж годував народ і зцілював недужих, але робив це, скоріше, для підсилення свого авторитету, а точніше, щоб продемонструвати силу Бога — вірність його вчення. І вже на суворому прикладі Ісуса Вседержитель показав, що ера його безпосереднього втручання у справи людські скінчилася. Коли Ісус звернувся до Бога-Отця з проханням не допустити, щоб його розіп'яли на хресті, «пронести повз нього цю тяжку чашу».
Вседержитель волів, щоб події розвивалися самі по собі. Скінчилася ера безпосереднього контакту служителів культу з позаземними силами за допомогою ініціацій, заклинань і тощо. Людство вступило на шлях саморозвитку і, отже, самостійного добування і застосування знань. Наука перестала дивитися на Небо і звернула свою увагу на Землю. Знання вже черпалися з практики. Раціональна наука (королева-фізика з її технічною спрямованістю) відтіснила окультні науки.
Але це не означає, що ми залишилися без Божої уваги. Просто змінилися засоби космічного контролю, який із безпосереднього перетворився на індикативний (контроль за збоченнями).
Деякі сучасні українські «пророки», наприклад, Олесь Бердник, вважають «нелогічним» рішення Бога про заборону людям їсти «досхочу» плоди з древа життя. «І сказав Бог: — Оце людина стала як Один із Нас, знаючи добро і зло. Тож тепер, аби вона не простягла своєї руки і не взяла ще й з древа життя, а з'ївши, не стала жити вічно! Тому вигнав Господь Бог людину з Едемського саду обробляти землю…» І далі скарження на Бога: «Ось так! Дивний присуд, дивна логіка. Якщо людина стала подібна до богів — що ж тут поганого?» [Бердник О. Тайна Христа. — К., 1996. — С. 8].
В тому і справа, що людина богоподібна у принципі, потенційно. А реально — хто як… Гітлер, Сталін, Чикатило… Поглянь, читачу, навколо себе і подумай: чи можна багатьох із тих, хто тебе оточує, озброювати абсолютними знаннями, чи потрібно робити їх безсмертними? Абсолютні знання можна давати лише в чисті руки. О. Блаватська справедливо зауважує, що відкрити сучасним людям деякі з тих знань, що вважаються езотеричними, це все одно, що трирічну дитину із свічкою, яка горить, впустити до порохового погреба [Див.: Блаватская Е. П. Тайная доктрина. — С 437].
Отже, технологія Вседержителя — це індикативне керівництво, послідовне піднесення людини до такого рівня моральної досконалості, на якому можна було б відкривати їй ті чи інші знання.
Еволюція людства вийшла на глобальний рівень і стала більш повнокровною. Але корекції з боку Космосу не урвалися, вони лише втратили форму «запитання — відповідь» (як було при жерцях). Медитації, ініціації як засіб спілкування з потойбічним світом (підключення до світового інформаційного поля) християнський догмат не визнає, відкидає як язичництво, чаклування. Але, з іншого боку, затяті молитви, виснажливі пости і «дбання», завдяки яким з'являлися видива (голограми) янголів, Богородиці і самого Христа, — хіба це не форма ініціацій, не коригуючі дії «згори»?
Серед засобів впливу на земну еволюцію не втратили свого значення герої та інші «обранці Неба», котрі живуть поміж нас.
Є цікавий документ — список, складений французьким кардиналом Синістрарі, що зберігається у Ватикані (наприкінці XIX ст. його було опубліковано на Заході). Це перелік осіб, народжених від змішаних шлюбів, тобто від земної матері і космічної генопрограми (Духа Святого). У ньому — Піфагор, Платон, Александр Македонський, Леонардо да Вінчі, Лютер та інші. Чи не звідси в Піфагора і Платона «неземні» знання, що на тисячоліття випереджали їхні епохи? Чи не втілював у життя задуми «згори» Александр Македонський, створюючи новий підмісячний світ — світ грецької культури — від Китаю до Атлантики? А корекція католицької церкви, здійснена Лютером? За неперевіреними даними, на Землі на кожний період історії припадає дві-три сотні таких «обранців Неба», котрі впливають на землян за сигналом із Космосу. Але це вже не безпосереднє керівництво, котре людство використовувало на перших етапах цивілізації.
Саме на шляху самовідповідальності людини, самоорганізації її життя було досягнуто того величезного технічного, економічного і особистісного злету вашої, тобто «християнської», цивілізації, який маємо наприкінці XX століття. Але якщо «водіння людства на повідку» призвело давні народи до технічного застою, то переведення його на принципи саморозвитку призвело до іншого тупика — морального, екологічного, воєнного. І тепер очікується глобальна корекція — поява нового Месії. Корекція потрібна, бо виник не той тип землянина, котрого можна безболісно впустити в космічну співдружність і відкрити нові пласти знань. Щоб бува через свою самовпевненість та імморалізм не перебив там багато посуду.
Приспів новий — «осьовий час». Очікується перехід нашої цивілізації на новий — космічний — рівень життєдіяльності (християнська ера була пов'язана з переходом цивілізації від регіонального до глобального, всеземного
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства», після закриття браузера.