Читати книжки он-лайн » Фантастика 🚀🪐👽 » Атланти з планети Земля, Леонід Миколайович Панасенко

Читати книгу - "Атланти з планети Земля, Леонід Миколайович Панасенко"

153
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 50
Перейти на сторінку:
ніби вже порівняно вдало експериментують на мавпах — мавпи після пересадки “розумнішають”.

Мої експерименти йдуть успішно, але їх гальмує мізерність фінансів. Не вистачає ні на обладнання, ні на реактиви.

Заходила Вальта. Чудова дівчина! Якби не наука, я кохав би її понад усе на світі!

15 котода..71 р.

Страшенно цікаве явище відкрив я сьогодні! Але тс-с, про це передчасно я боюся згадувати навіть у щоденнику. Якщо це підтвердиться — вибух у біології, крах підвалин ендокринології!

Терміново потрібні гроші на нові експерименти. Заклав годинник, подарований батьком на повноліття. Тепер, можливо, вдасться придбати набір реактивів для роботи з гонадотропними гормонами і радіоізотопи для вивчення динаміки вироблення гормону епіфізом.

Розмовляв з Моранді. Який обмежений і нудний чоловік! З’ясувалося, що він знає одну тільки біологію, а про ядерну фізику і космологію не має ні найменшого уявлення. Боюся, що мені, коли він це сказав, не вдалося приховати свого здивування. Щоб пом’якшити ситуацію, я спробував перевести розмову на інше — заговорив про особливості гекзаметра і про переваги цього віршованого розміру над нині існуючими. Моранді знітився і поспішив розпрощатися. Невже він не знає й цієї елементарної речі? Неймовірно!

Мені здалося, що, виходячи, він кинув на мене злісний погляд і пробурмотів щось погрозливе. Я розповів про це Вальті. Вона заспокоїла мене, сказавши, що я надто вразливий.

16 котода..71 р.

Щоб докупити реактивів, довелося закласти всі цінні речі, які у мене ще були. Сьогодні я зміг попоїсти лише раз. Наприкінці робочого дня до мене підходив Моранді. Натякнув, що вони почали пересадку нервової тканини у людини. Зрозуміло, сказав він, потрібні добровольці, які дістануть щедру винагороду. При цьому він значуще глянув на мене. Гадаю, що мені варто погодитись на відсадку нервової тканини, подібне донорство мене не лякає. У людини п’ятнадцять мільярдів нервових клітин, отож якихось кілька мільйонів не повинні позначитися на інтелекті, тим паче на моєму. Мені здається (адже можу я довірити це щоденникові), що мій інтелект має якісно відмінну основу, ніж інтелект будь-якої іншої людини, скажімо, Моранді. До того ж я пам’ятаю, як один із найславетніших біологів минулого свої найгеніальніші відкриття зробив однією половиною мозку, оскільки друга була паралізована крововиливом.

Всі мої міркування логічні, але про своє рішення Вальті я не хотів казати. Хіба з жінкою можна говорити мовою логіки? Нехай нічого не знає і не хвилюється.

19 котода..71 р.

Пересадка минула безболісно. Вже наступного дня я зміг узятися до роботи. Заплатили мені справді страх як багато, навіть незручно стало. Тепер грошей вистачить і на життя, і на експерименти. Та от питання: чи надовго? У мене виникла думка дати згоду ще на кілька трансплантацій. Тоді ми з Вальтою нарешті зможемо одружитись. Вона чудесна дівчина, все розуміє, але скільки ж можна чекати?

Робота моя посувається майже з таким же успіхом, як і раніше, хоч і відчуваю якийсь тягар у мозку, ніби брили перевертаю, нема колишньої легкості польоту думки. Я гадаю, це від перевтоми.

Бачив сьогодні Моранді. Дивно, як це я раніше не помічав, що у нього така ж своєрідна манера тримати сигарету, як і в мене? Побачив у нього в скронево-тім’яній ділянці слід від розтину лазерним ножем. Невже й він дав згоду на участь в експерименті по трансплантації нервової тканини?

25 котода..71 р.

Зробили ще дві відсадки. Грошей тепер у мене вдосталь. Вирішив на науку їх не розтринькувати — грошики лік люблять. І так багато їх прошвиндрив на всякий металевий брухт. Все намагався сьогодні згадати, навіщо я купив усі ці апарати, але ніяк не міг. Дурниці якісь, мабуть. Правду Моранді каже, що цією нісенітницею не варто засмічувати мізки. Тільки навіщо він мені про це говорить, що я, сам цього не розумію? Розповів про це Вальті. Думав, разом посміємося. А вона, дурненька, посмутніла і сказала, що забороняє мені брати участь у дослідах по пересадці мозку. Я пообіцяв їй і пішов до Моранді сказати про це. Він сидів у лабораторії на моєму місці робочому й крутив рукоятки в апараті. Він був дуже збуджений і, побачивши мене, почав захоплено про щось розповідати. Я нічого не зрозумів. Він говорив, що почав уже захоплюватися залозою, яка всередині мозку сидить. Моранді хороший хлопець, але полюбляє говорити всякі занадто мудрі речі. Я йому похвалився: Вальта не хоче, щоб я брав участь у пересадках мозку. Тоді Моранді витяг з кишені кольорову фотографію вілли і сказав, що ще кілька пересадок, і я зможу купити таку для нас із Вальтою. Тоді я, звичайно, погодився. Вальті нічого говорити не став. Так Моранді звелів. Я поки що їй не скажу, а коли куплю для нас той гарний будиночок, то й розповім про все. Моранді усміхнувся мені і сказав, що я тямущий хлопець, і запитав, чи не хочу я поговорити з ним про якийсь “гиксаметр”. Я здивувався і сказав, що навіть не чув про таку річ. А якщо це прізвище чиє-небудь, то я не знаю такої людини. Моранді засміявся і відпустив мене, спитавши про адресу Вальти.

15 рона …71 р.

Мине іщє тричі опирували. І совсім ни болить. Тіки лоськітно в голові. Маранді каже, що у мене типер багато грошів, і я можу купить, шчто схочу…

26 рона …71 р.

шче апирували приходила вальта і фсе плаче і з нею дядя чюжий вана на його гаворит адвакат на дядю маранді він пагано сказав а вальта сказала шо закон бисилий проти їх грошів вана сама покорає злочіньця і помнякшить мої муки я і нимучусь.

1 ... 33 34 35 ... 50
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Атланти з планети Земля, Леонід Миколайович Панасенко», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Атланти з планети Земля, Леонід Миколайович Панасенко» жанру - Фантастика 🚀🪐👽:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Атланти з планети Земля, Леонід Миколайович Панасенко"