Читати книгу - "Кава на Різдво, Таня Мальована"

— Максим, — тільки й змогла видихнути коли він мене відпустив.

Я стояла зашаріла та загубилася в просторі, тільки відчула, як прохолодний метал торкнувся шкіри. Я тепер справжня наречена.

Максим виглядав щасливим та задоволеним. Як той кіт, що об’ївся сметани.

А на моєму пальці тепер красувалася обручка.

А свій стан можу назвати трохи ошалілим.

Я тепер наречена. Найсправжнісінька наречена.