Читати книгу - "Оманливий рай, Світлана Литвиненко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
-Все-то воно так та…,- Марія Данилівна вчасно змусила себе зупинитися, щоб не зіпсувати той гарний настрій, який панував зараз,- згодна з вами обома.
-Ще один приємний момент, а саме те, мамо, що ти нарешті з нами згодна,- Денис допоміг кожній сісти за стіл.
Підчас вечері теж панувала приємна атмосфера і Єва навіть повірила у те, що Марія Данилівна змінила свою думку. І це розслабило Єву і вона почала почуватися себе вільно. Ще раз поросила розповісти Марію Данилівну про квіти, що цвітуть весною. І та залюбки поринула у розповідь. І розповіла не тільки про весняні квіти, а й поділилася планами щодо великої виставки, яка мала пройти у травні. Організатором, якою вона була. Єва щиро вірила, що віднині Марія Данилівна більше не буде проти неї. А чи буде так насправді, це буде відомо з часом.
-А знаєш, що мамо, залишайся у нас ночувати,- запропонував Денис, а вранці разом поснідаємо і потім я відвезу тебе додому.
-І справді залишайтеся Маріє Данилівно,- Єва підтримала коханого.
-Ну, добре. Якщо ви мене так просите, то я згодна,- відразу погодилася жінка.
Зранку мама Дениса встала раніш за всіх і вирішила приготувати сніданок. Марія Данилівна взяла до рук тостовий хліб для бутербродів думаючи про те, що вона повинна залишатися непереконливою і не дозволити того, щоб Денис з Євою думали, що віднині вона відмовилася від Яни. Ні в якому разі. Це вона при синові вдала, що задоволена. Та насправді як була проти Єви, то і надалі так і лишається. Хай поки думають, що їм вдалося її переконати. Та зовсім скоро вона нагадає знову Єві де її місце.
Заграв телефон Єви. Минуло хвилин п’ять, а він не умовкав. Мабуть не чують, вирішила Марія Данилівна, молодь міцно спить не те що вона. І тому, жінка вирішила відбити дзвінок, бо їй аж на нерви почала діяти та мелодія. А смартфон Єви лежав у її сумочці, яку вона ще з вечора залишила у коридорі на тумбочці. Тільки-но Марія Данилівна відкрила сумочку телефон замовк і вона з полегшенням видихнула. І тільки-но хотіла відкласти сумочку у бік, як помітила у ній тест на вагітність. Серце жінки ніби перестало битися і вона завмерла. Тисячу думок за одну хвилину промелькнуло в її голові. Єва вагітна… вагітна… вагітна… Від Дениса? А від кого ж? Напевне, що від нього. І вона скоро стане бабусею.
-Мамо, ти де,- почула Марія Данилівна голос свого сина.
-Синку, я тут,- жінка швидко поставила сумочку на місце і поспішила на кухню,- прокинулися нарешті. Якщо так довго спати, то і на роботу можна спізнитися.
-Не варто переживати, на роботу ми ще ні разу не запізнювалися,- запевнив матір Денис,- а взагалі, я можу собі дозволить і запізнитися. Це Єві краще бути на робочому місці завжди вчасно.
-Єва хороша дівчина, ти її бережи,- Марія Данилівна здивувала і сина і саму себе.- Про одруження вже думали? Синку, ти Єві вже пропонував руку і серце?
-Ще ні? А чому ти цим так цікавишся?- Денис сів за столик і взяв до рук бутерброд з маслом та ікрою зроблений його матір’ю.
-Не варто з цим затягувати,- Марія Данилівна продовжувала дивувати сина,- все повинно бути правильно. Діти повинні народжуватися у повній сім’ї та у законному шлюбі.
-Мамо, та що це з тобою? Ти забігаєш набагато наперед. Вчора ти була проти наших стосунків, а сьогодні радиш поквапитися з одруження. Та хай там як не є, а я радий, що ти змінила свою думку. Але все-таки дозволь нам самим вирішувати коли і як,- Денис підвівся і пішов до ванної кімнати.
Марія Данилівна зрозуміла, що її син ще не знає, що вже скоро стане батьком. Напевне Єва ще не повідомила йому цю новину. Добре, жінка заварила каву, треба вести себе стримано, але тепер вона не буде ображати Єву. Ні в якому випадку не хоче брати гріх на душу. Марія Данилівна навіть почала шкодувати, що вчора була такою грубою і навіть жорсткою у своїй вимові під час розмови з Євою. Та звідки ж їй було знати, що такі-то справи. Але нічого тепер все буде по-іншому. А своїй подрузі Василині вона зможе пояснити чому їхнім планам не судилося збутися. Звісно, що та засмутиться, але здоров’я її майбутнього внука важливіше чим їхні примхи.
Єву порадувало, що Марія Данилівна змінила до неї своє ставлення і проявила навіть турботу приготувавши сніданок. Дівчина гадала, що Марія Данилівна побачила як сильно її син і вона, Єва кохають один одного, як добре їм разом і тому змінила свою поведінку. Більше не захотіла руйнувати їхнє щастя. І Єва у гарному настрої пішла на роботу так само як і Денис у свій офіс.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Оманливий рай, Світлана Литвиненко», після закриття браузера.