Читати книгу - "Ідуть роботарі"

приклад лідера наступу капіталу проти робітників — все ще всесильного Джонатана Говерса.

Таким чином Говерсовій компанії доводилося, не зважаючи на втрати, тримати і далі роботарів коло верстатів, вдаючи, ніби це дуже корисно, і в той же час енергійно розгортати дальшу боротьбу проти страйку.

Але як боротися проти ворога, якого не можна розбити остаточно? Страйковий комітет розігнано, більшість його членів заарештовано. Проте, комітет все ж таки існує і далі, хоч у ньому працює тепер більшість інших, нових людей. Страйк не припиняється. Заарештувати цих нових працівників, — знайдуться знов інші. І знов страйк не скінчиться…

Томас Бірз дістав від компанії необмежені повноваження. Крім того, він мав категоричну обіцянку губернатора допомагати компанії всіма способами, — від поліції до військової сили включно. І все ж таки Томас Бірз не знав, що йому робити далі.

Найпростішим, здавалося, було б ввести до міста військо, яке стояло за десять кілометрів від Нью-Гарріса. Але на другий день після такого заходу газети цілого світу вразили б читачів всієї земної кулі сенсацією про виникнення відкритої громадянської війни в країні Говерса. Ні, поки що військо вводити не можна було, цей захід треба було зберігати на випадок конечної, остаточної потреби.

Кабінет Томаса Бірза на заводі перетворився на центральний штаб боротьби проти страйку. Бірз забув про роботарів, доручивши доглядати їх своїм помічникам; він забув про свій інженерський диплом, про те, що він — винахідник і конструктор. Говерс вимагав від нього віддати всі сили виключно на боротьбу проти страйку — і помалу, день за днем Бірз звикав до своєї нової діяльності керівника загальної боротьби проти робітників.

На заводі та біля нього чергували міцні загони полісменів, бо можна було побоюватись відкритих виступів робітників. Бірз, заглибившись у гору паперів, донесень, доповідей та рапортів, безпорадно стискував собі пальцями виски.

— Заарештовано вже вісімнадцять чоловік найактивніших діячів страйку, не рахуючи вже всякої дрібноти, що сидить у в’язниці. Але головні — Боб Леслі та той скажений Тім Кроунті — втекли. Безумовно, Мадлена Стренд… ця зрадниця, ця… — Бірз не знаходив слів, — безумовно, вона знає, де перебувають її нові приятелі. Вони-бо напевно підтримують зв’язок з нею. Проте, не можу ж я заарештувати її… не можу!..

Він заплющував очі — і в його уяві повставало вродливе обличчя Мадлени, з його тонкими рисами, зеленуватими очима під густими бровами, що змахували як два темні крила. Мадлена!.. Скільки лиха вона завдала Бірзові… І все ж таки, він не може забути її, не може. Жорстокий, самовпевнений Томас Бірз, який, не замислюючись, готовий був знищити першу-ліпшу перешкоду на своєму шляху, — цього разу не міг примусити себе забути цю дівчину з її насмішливим поглядом.

До кімнати хтось постукав.

— Увійдіть!

— Телеграма з столиці містерові Бірзу. Крім того, чекає на дозвіл увійти представник організації «Бойових хрестів».

— Гаразд, просіть, — і Бірз розпечатав телеграму.

Там було таке:

«Втрет є пропоную вжит и всіх заходів паніка посилюється за кілька днів акції можуть знизитись до вартості звичайного паперу одночасно телеграфував губернаторові Говерс».

Бірз не встиг добре вилаятись на адресу машинобудівельного короля, що сидів у своєму палаці в столиці і звідти лише командував, Бірз не встиг навіть щось сказати, бо в кімнату ввійшов чоловік у формі і з знаком рогатої свастики на рукаві. Струнка постать, підтягнений вигляд — свідчили про те, що цей чоловік вже не вперше в своєму житті одягає форму.

— Маю справу до містера Томаса Бірза. — Чоловік у формі підійшов до стола, зняв кашкет, поклав його на папери.

Його погляд спинився на щойно одержаній Бірзом телеграмі. Він вказав на неї пальцем.

— Якщо не помиляюсь, телеграма від містера Говерса, — сказав чоловік. — Так, так. Я щойно розмовляв з паном губернатором, і він так само при мені одержав телеграму від містера Говерса. Здається, ці телеграми говорять про одне і те ж.

Чоловік у формі підійшов до крісла і зібрався сісти. Але, поглянувши на Бірза, він помітив, що інженер дивиться на нього холодно й запитливо. Тому чоловік у формі чемно вклонився і відрекомендувався:

— Моє ім’я — Гордон Блек. Керівник організації «Бойових хрестів», з учорашнього дня. До ваших послуг. Надісланий сюди два тижні тому, як адьютант. Взявши на пропозицію центрального командування керівництво місцевою організацією, мушу рекомендувати вам кілька заходів.

Бірз з цікавістю подивився на Гордона Блека і мовчки вказав йому рукою на крісло.

— Вдячний, — вклонився Блек і сів з упевненою спокійністю.

Його біляве обличчя з коротенькими вусиками під самим носом, гладко виголене і припудрене, засіяне суцільною сіткою дрібних зморшок, було трохи похмуре й зосереджене. Здавалося, він ще не звик цілком до свого стану авторитетного керівника «Бойових хрестів». Але ось Гордон Блек поправив револьвер у кобурі, що висів у нього на боці, і почав:

— Вам уже доповіли, що я прийшов до вас, як офіціальний представник нашої організації «Бойових хрестів».

Бірз відзначив про себе: безумовно, ця людина має неприємну й погану звичку по кілька разів монотонно повторювати одні і ті ж фрази. Проте, — у кожного бувають свої хиби.

— Так, — голосно відповів Бірз.

— Щоб у вас не залишилося ніякого сумніву відносно моїх намірів, які, звісно, цілком збігаються з намірами всієї очолюваної мною організації, прошу проглянути оце.

Випещена тонка рука з блискучими нігтями подала Бірзові папірець, на нижній частині якого Томас відразу ж упізнав характерний підпис Джонатана Говерса. На папірці стояло:

«Дорогий містер Гордон Блек! Прошу вас, — тепер, як повновладного керівника бойової організації, — вжити всіх заходів щодо ліквідації страйку. Зв’яжіться з Томасом Бірзом, координуйте з ним ваші дії. Покладаю всі надії на вашу ініціативу та на вашу організацію. На ваше ім’я відкрито спеціальний необмежений особистий рахунок у нью-гарріській філії державного банку. Губернатора повідомлено. Дж. Говерс».

Бірз знов з інтересом оглянув Блека, повертаючи йому цього листа. Але чоловік у формі вже зовсім звик, здавалося, до своєї ролі. Він навіть