Читати книгу - "Справа Сен-Ф'якрів"

своє ставлення до життя і людей.

Комісар Мегре — людина зовсім не така екстравагантна й виняткова, як, скажімо, один із його найславетніших літературних попередників — Шерлок Холмс. Ні, він чоловік звичайний, простий, без претензій. Демократичний, людяний, одвертий (наскільки дозволяють службові інтереси), він уміє знайти спільну мову з робітником, прислугою, кельнером, рибалкою, навіть бродягою. Зате йому майже ніколи не вдаються контакти з аристократією, найвищими урядовцями, ділками, банкірами, промисловцями, статечними буржуа.

Не випадково в романі «Порт у тумані» Мегре відчуває себе зовсім чужим і небажаним, коли випадково потрапляє в товариство претензійних і зарозумілих буржуа.

Вигаданий Сіменоном майже жартома, щоб виграти парі з якимось приятелем, комісар Мегре перетворився в персонаж, від якого автор вже не може відмовитися. Щось подібне сталося колись із Шерлоком Холмсом, якого Конан-Дойлеві довелося воскресити після того, як він описав його загибель від руки злочинця; читачі вимагали цього воскресіння.

Мегре не є класичним поліцейським комісаром з поверхового легковажного детективного роману. Він і не хоче, і не вміє догоджати, начальству, вислужуватися, Хоч в деяких романах комісар «помиляється», «боїться», «зазнає невдачі», його «мучить сумління», «він «гнівається», «захищається», його, нарешті, «ставлять на місце»…

Послідовний у своєму реалізмові, автор, хоч і не одразу, змушений був визнати, що його Мегре чужий не лише в салонах банкірів і аристократів, а й у нескінченних коридорах похмурого сірого будинку на набережній Орфевр — штаб-квартирі кримінальної поліції, де панують ті ж самі закони, що і в усьому буржуазному суспільстві, де чесність, порядність зовсім не вважаються цінностями, вартими уваги. Навпаки. Ось чому чесний і прямолінійний Мегре час від часу потрапляє навіть в опалу.

Від стандартного детективу романи Сіменона відрізняє й те, що автор дбає не про те, аби показати, як саме було вчинено злочин, а про те, щоб розкрити його причини, показати соціальний фон, середовище злочинця, розкрити характери й долі людей. Майстерність і правдивість, з якою це робить Сіменон, підносить більшість його романів до висот справжнього реалізму.

Ось, наприклад, «Тюрма» (1968 рік). Людина в капіталістичному суспільстві одинока. Вона живе мов у тюрмі, хоч і не завжди здатна це зрозуміти. Хто знає, як склалася б доля обдарованого журналіста Алена Пуато, якби оточення не знищило його морально й фізично.

Проте слід тверезо оцінювати весь творчий доробок Сіменона. Адже поряд із такими соціально-значущими і викривальними романами, як «Брати Ріко», «Тюрма» або «Порт у тумані», Сіменон написав і цілий ряд просто розважальних книг. Тут не можна не зважити на майже фантастичні темпи творення десятків книг.

А. Кисіль

Примітки
1

Вічний спокій дай їм, господи… (лат.)

(обратно) 2

День гніву, цей день… (лат.)

(обратно) 3

Отче наш…(лат.)

(обратно) 4

І не вводь нас у спокусу… (лат.)

(обратно) 5

Горілка, що виготовляється з вичавок винограду (Прим. перекл.)

(обратно) 6

В оригіналі гра слів: «витік газу» можна розуміти як крадіжку.

(обратно) 7

З вами Господь! (лат.)

(обратно)
Оглавление Жорж Сіменон СПРАВА СЕН-Ф’ЯКРІВ Розділ 1 КОСООКА ДІВЧИНА Розділ II МОЛИТОВНИК Розділ III ЦЕРКОВНИЙ СЛУЖКА Розділ IV МАРІЯ ВАСИЛЬЄВА Розділ V ДЕНЬ ДРУГИЙ Розділ VI ДВА ТАБОРИ Розділ VII ЗУСТРІЧІ В МУЛЕНІ Розділ VIII ЗАПРОШЕННЯ НА ВЕЧЕРЮ Розділ IX ЗА ВАЛЬТЕРОМ СКОТТОМ Розділ X ЖАЛОБНА ВСЕНОШНА Розділ XI ДВОГОЛОСИЙ СЮРЧОК ПІСЛЯМОВА