Читати книгу - "Сім драконів для Білосніжки. Таємниці Сніжної академії 1, Галлея Сандер-Лін"

Глава 14

Сніжана обернулася і відійшла на кілька кроків, щоб нарешті роздивитися співрозмовника. Перше, на що звернула увагу, — усміхнені очі. Здається, чоловіка розважала вся ця ситуація. Його чуттєвих губ із родимкою біля правого нижнього краю теж торкнулася усмішка. Невже ось цей спокусник щойно вичитував лисиць не гірше, ніж сам ректор?

— Як ти вже зрозуміла, я твій декан, Севар Неверваль, шостий із братів, — відрекомендувався він. — Твоє ім'я мені відоме, не турбуйся зайвими розшаркуваннями.

А він безцеремонний, одразу на «ти» перейшов. А ще ковзав по Сніжці трохи лінивим поглядом, і йому явно подобалося те, що бачив. У його погляді читалося щось на кшталт «ну нарешті!». Схоже, він дуже чекав на цю зустріч.

Сніжа теж вирішила роздивитися його докладніше. Одяг лускатого мав блідо-жовте оздоблення, одночасно і ніжне, і таке, що привертало увагу. На голові було шість кісок, по три з кожного боку, вплетених в одну велику білу зі світло-фіолетовим відливом косу, яку чоловік перекинув на груди. Саме кінчиком цієї коси він зараз і бавився, то накручуючи на палець, то погладжуючи. Декан явно знає собі ціну і не сумнівається, що дуже привабливий для протилежної статі.

— Дякую, що втрутилися… — Сніжана трохи вклонилася. Реверанс робити не стала: якби вони були тут прийняті, Себ напевно про це сказав би.

— З дівчиною, тим паче такою дорогоцінною, поводитися треба дбайливо… — майже промуркотів Севар, дарма що був драконом, а не представником сімейства котячих.— Але давайте почнемо урок: часу до балу залишилося не так багато…

— То ви і є мій учитель танців? — здивувалася Сніжа.

У погляді чоловіка з'явилася хитринка:

— Насправді мистецтву етикетного танцю навчає магістр Тірінг, але… як я міг відмовитися навчити нашу дорогоцінну обраницю кільком па? Хто це може зробити краще за мене?!

Солодко каже і м'яко стеле, нічого не скажеш.

Він привів її до просторої зали, якій позаздрила б будь-яка школа танців: паркет тут був просто чудовий, дзеркальні стіни, в яких відбивалися магічні вогники, багаторазово підсилюючи освітлення, створювали особливу атмосферу. Після невеликої розминки викладач попросив Сніжу показати, що вона вміє, і дівчина станцювала для нього вальс, танго та фокстрот. Без партнера, звичайно, відчуття були не ті, але вчитель хоча б отримав уявлення про її навички.

— Дуже непогано, — оцінив він, продовжуючи огладжувати Сніжу поглядом. Так, його погляд відчувався майже фізично, немов він справді невагомо торкався її тіла. А раптом і справді торкався? Магією цією своєю… — Ви гнучкий матеріал, з яким буде легко працювати.

Ой як приємно, «матеріал», значить?

— Рада, що не зовсім безнадійна, — скромно відповіла вона.

— Треба ж, ще й не зарозуміла, — його усмішка стала більш виразною. — Тоді почнемо…

Неверваль виявився дуже уважним учителем. Показував рухи чітко та зрозуміло, пояснював нюанси їх виконання та змусив відпрацьовувати до автоматизму, щоб ноги самі йшли у потрібному напрямку. Незабаром, задовольнившись тим, як Сніжа освоїла жіночу партію, він ступив ближче і простягнув руку.

— Настав час практикуватися в парі…

Ух, яким же неймовірним партнером виявився цей драконище! Вони майже літали над паркетом, Севар ледве торкався підлоги і рухався настільки легко і майже невагомо, ведучи її за собою, що незабаром Сніжка і думати забула про своїх попередніх партнерів. Ось як має танцювати чоловік! Але з кожним па її тягнуло до нього все більше, іскристі блакитно-бузкові очі дракона стали осередком уваги, а його красиві губи неприпустимо наблизилися.

Язик спалахнув вогнем — і Сніжа схаменулася, не дала себе поцілувати. Отже, шостий Неверваль теж зволив підбавити чар і влаштувати потенційній нареченій перевірку на істинність, закликавши до її драконячої крові? Та ще й не обмежився стандартною перевіркою, а вирішив зірвати поцілунок під шумок?! Та що за... Досить із неї поцілунків усіляких зухвалих самців! Язик в роті і без того як відкрита рана. І взагалі, Сніжці все це набридло! Скільки вже можна її магією промацувати?

Хвиля обурення, що піднялася зсередини, шукала виходу. Дівчина й сама не зрозуміла, як так вийшло, але лускатий раптом відсмикнув руку від її підборіддя, яке вже підняв двома пальцями в хазяйському жесті, сподіваючись все ж таки довести задумане до кінця.

— Он як… — посміхнувся Севар і повернув руку їй на талію. — А ти цікава…

Ого, невже їй якимось чином все ж таки вдалося клацнути велелюбного декана по носу?!

«Слухай, ти це припини! — заявила дракониця, тільки підтверджуючи припущення Сніжи. — Не смій дозволяти таке безцеремонне поводження першому-ліпшому самцю!»

«Я б і рада не дозволяти, але захищатися поки не вмію, — Сніжана продовжувала танець, намагаючись нічим не видати, що в цей момент намагається налагодити контакт зі своєю драконячою половиною. — Допоможи мені, а! Навчи протистояти їхньому впливу! Тоді ми всіх самців у вузді триматимемо...»

«Що за марне дівчисько… — пробурчала дракониця. — Гаразд, завтра почнемо відпрацьовувати синхронізацію. І тільки спробуй пропускати повз вуха те, що я казатиму!»

«Я буду найвідданішою та найуважнішою ученицею! — запевнила Сніжа. — Дякую, що поділилася силою і вберегла від нахабних губ цього спокусника, але... що мені робити сьогодні ввечері? Попереду бал, а там ще четверо самців...»

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍