Читати книгу - "Лисичка , Тіна Вітовт"

104
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 34 35 36 ... 49
Перейти на сторінку:
Глава 28

Оце так фізіономія у мене... Ще та красуня. А нема чого було ревіти, ніби закохана дурепа. Тепер потрібно використати всі свої вміння робити макіяж, благо часті виступи цьому сприяли.

Зате буду сьогодні дахозносно виглядати. В цьому мені допоможуть топ з глибоким вирізом та міні-спідниця, як кажуть чим гірше себе почуваєш тим краще виглядаєш.

А почуваю я себе паршиво. Таке враження, що в лице плюнули і розмазали... Дякую Дан, не чекала такої підлянки під носом, надалі буду знати, що від тебе чекати.

І що я хотіла? Він ще в першій відвертій розмові попередив, що ніяких почуттів, тільки потяг... Не такого хотіла собі сімейного майбутнього. Не отримав бажаного від нареченої пішов до коханки... Супер.

Він, напевно, що думає після такого вчинку я буду всіма правдами і не правдами намагатися утримати його біля себе? І дозволю все чого такому дорослому не вистачає? А дзузьки! Я придумаю відплату.

Перший мій хід, гарний, ні не просто гарний, а гарячий вигляд, щоб слина потекла при погляді на мене... А далі щось придумаю походу дій.

Покрутилася біля дзеркала, і задоволена собою пішла на сніданок. Що присутні були здивовані, і не варто говорити, нажаль в їдальні сидів тільки мій "наречений", і поперхнувся кавою, коли мене побачив.

- Це ти куди так вирядилася? - невдоволено спитав, ну-ну, "містер правильність".

- В академію. Куди ж я можу ще піти, не на званий вечір же? - ой, а що ми так побіліли та злякались? На хвостик хтось наступив?

- Я тобі забороняю у такому вигляді їхати на навчання, це... не відповідає вимогам... академії, - ага, вже побігла переодягатися.

- Чому ж, я бачила, що все якраз навпаки, студентки ще й не так виставляють свої принади...

- Ти не всі! - який грізний, - ти моя наречена, і маєш відповідно до статусу виглядати.

- А ти не переплутав, наречених то, а?

Сперлася руками на стіл перед ним, він аж голосно ковтнув втупившись у моє декольте.

- Незрозумів?... - говорить, важко дихаючи.

Погляд не відводить, все таки правильно я зробила, одягнувшись так. А для закріплення ефекту, сперлася стегном на стільницю продемонструвавши струнку ніжку, нахилилася і поцілувала в куточок губ.

- А ти новини прочитай, - зло виплюнула в лице.

Встала і пішла шукати Віку, щоб їхати в академію. А Дан... а хто його знає, що він там робив, я не оглядалася. Могла не витримати, і ще дурниць наробити...

Хай подумає над своїми діями, мені перед ним було соромно, а йому? Явно всеодно, раз після коханки відразу до мене пішов і цілував... Як згадала, так і хотілося вернутися та ляпаса вгріти.

Дан

Капець. Що вона витворяє? Ніби вчорашньої витівки було мало? Хотів сказати, що не тримаю на неї зла, все пробачив. Благородний та розуміючий наречений. Та запросити сьогодні на побачення, вже й продумав вечір у деталях, нафантазуваши приємне продовження... А тут новий вибрик.

Здавалося, перехідний період мав би вже минути, не підліток. Вирядилася ж так провакаційно навмисне, мені на зло.

Доречі, які такі новини? Ще повідомлення мені скинула: "Ось тобі ссилка, щоб знав, що читати." І злісна мордочка. Ну гляну, що вже видивилася? Ніби, жовтою пресою не цікавилася.

- Твою ж..... - вилаявся, як побачив статтю. Тепер усе зрозуміло.

Був упевнений, що жоден папараці нас не зловив. І на вечорі, від сили, годину був присутній. Смикнув же нечистий, ту видру із собою прихопити, мав же сам поїхати. Впевнений, що стаття справа рук Кіри.

В машині, коли відвозив її додому, полізла до мене лащитись... Відпихнув, бридка мені вона стала, тоді то і браслет помітила... Спочатку у себе руки почала перевіряти, від щастя напевно, що відходила нареченого, нарешті.

А коли зрозуміла, що не з її щастям... істерику знову закотила, знову програмами сипала. І навіщо я з нею знову зв'язався? Ідіот!

От як тепер з моєю норовливою дівчинкою стосунки налагоджувати? Не повірить, що нічого не було, вже по поведінці бачу, що не вірить мені. Отак одним імпульсивним вчинком всю довіру перекреслив. Тепер буду віддуватися за свою тупість.

Інша б вже на шию вішалася, робила все, що завгодно, аби втримати біля себе. Та Мілана не інші. В цьому я вже встиг переконатися. Занадто горда, щоб випрошувати увагу. І цим ще більше притягує.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 34 35 36 ... 49
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лисичка , Тіна Вітовт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Лисичка , Тіна Вітовт"