Читати книгу - "Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає"

знову зробила щось не так і потрапила у скрутне становище. Тут одразу викликають швидку і розтринькують суспільні кошти. Так робити не можна. Потрібно піклуватися про себе.

Як уникнути хвороб? Потрібно пам’ятати про презервативи, коли займаєшся сексом. З власною дружиною теж не варто забувати про презервативи, а то хтозна, з ким вона була. А як сам мав секс на стороні, неодмінно треба використовувати. Тільки про це потрібно домовитись, аби не виникло сварки. Їсти найкраще парові овочі. Приємно закинути щось тепле до шлунка. М’яса вживати не треба, і риби теж слід уникати. Тварини гинуть у муках, чим отруюють м’ясо. Отрута вбиває людину, тому найкраще вдовольнятись овочами. Варто вживати багато харчових додатків, починаючи з вітамінів. Це підтримуватиме баланс мікроелементів у нормі. До речі, недобре думати про їжу увесь час. У магазинах повно спокус, але потрібно залишатися сильним. Людина живе не для того, щоб їсти. Їсти слід не більше, ніж потрібно для того, щоб лишатися здоровим і худим. Необхідно постійно контро­лювати вагу тіла і відсоток жиру. Кров’яний тиск не може підніматися вище норми, а у зрілому віці ще й через цукровий діабет можна погладшати. А повнота потворна. Ніхто не хоче у ліжко з гладкими людьми.

Рухатися важливо з погляду здоров’я. Кожного дня потрібно ходити чи бігати. Рекомендовані променад, пробіжка, плавання, їзда на велосипеді та ходьба з палками. Молодь катається на роликах і займається іншими приємнощами. Тренажерний зал весело відвідувати, але якщо там пропонують купувати й уживати стероїди й інші речовини для покращення фізичної форми, на таку пропозицію приставати не слід. Такі речовини — підступ диявола, і з ними тобі пряма дорога в пекло. Якщо маєш схильність до суперництва і хочеш покращити свою витривалість, роби це природним способом. Більші диски на штангу, цього достатньо. У будь-якому разі фізкультура важлива. Не можна довго нидіти перед екраном телевізора, навіть переглядаючи спортивні передачі. Краще самому займатися фізкультурою, ніж дивитись, як це роблять інші.

Якщо вже підчепив хворобу — а це рано чи пізно стається з кожним, — необхідно пам’ятати такі настанови. Люди, які здорові і які ведуть здоровий спосіб життя, не хочуть, аби їм нагадували про хвороби. Хворому слід поважати прагнення здорового вести якісне життя і контролювати його і сходити зі сцени здорового життя. Якщо виявлено рак, про це нікому не можна казати, бо це приголомшить і зіпсує життя близьких. Ми ж не хочемо погіршувати якість життя іншого. Тому потрібно відійти і зосередитися на покращенні якості свого життя, що, безсумнівно, можливе і для хворого теж. Якщо ти в лікарні, не варто чекати візиту давніх друзів, лікарня пригнічує будь-кого, окрім тих, хто там працює, що має згубний вплив на якість життя. Найкраще лишити старих друзів і родичів у спокої і дати їм жити своїм життям. Вони вдячні за те, що ти не нагадуєш їм про себе. Вони тебе не кидають. Вони, звісно, пам’ятають і вітаються, якщо ще бачать, але вони хочуть залишатися в спокої. Життя хворого ніяк не стосується якості життя здорового. Це базова настанова щодо етики хворого. Лікарня й інші подібні установи існують саме тому, що хворому не годиться дратувати здорових.

Особливо проблемні психічні розлади. Якщо зовсім зійдеш з глузду, опинишся у психлікарні. Таких ізолювали у місті Вааса округу Південної Остроботнії. Кожен знав, що означає потрапити у це місце. У Ваасі є й інша тюремна психлікарня у Старій Ваасі, але вона настільки засекречена, що видно самі лише мури. У будь-якому разі справжнє божевілля легко завважити. Це хвороба, і її лікують у лікарні лікарськими засобами. Але всі інші форми божевілля також проблематичні.

Є божевільні, напівбожевільні та на чверть божевільні. На чверть божевільні бувають двох видів: ті, які усвідомлюють, що вони божевільні, і ті, які не усвідомлюють. Перші становлять загрозу для самих себе, останні — для інших. Утім, потрібно пам’ятати, що більшість людей божевільні принаймні на чверть. Ті, які стверджують, що це не так, якраз і належать до тієї категорії, яка завдає клопотів іншим. Ті, які визнають себе божевільними, самі від цього страждають, але не заважають іншим. Цілковито незавадних божевільних немає в принципі, про це слід пам’ятати.

Рекомендовано не знати, що ти божевільний, адже тоді простіше бути щасливим. Той, хто знає про своє божевілля, зазвичай через нього нещасний. Знати, що божевільний, невесело. Деякі щасливі знають, що божевільні, саме через те, що щасливі. Тому вони нестерпні, але їх складно позбутися.

Сучасній медицині відомий лише один вид божевілля на чверть — депресія. Яка депресивна думка, що божевільний може жити лише одним способом — в депресії. Що може бути більш депресивним? Саме усвідомлення цього уже вганяє в депресію, принаймні мене самого. Втім, від депресії є такі хороші ліки, що нікому не потрібно від неї страждати. Не забувайте також, що старий добрий курс лікування алкоголізму лише вганяє у ще більшу депресію. Коли визнаєш, що у тебе похмілля, немає грошей і ти старий алкоголік, у якого розкриті кутики очей і присмак крові в роті зранку, це, звісно, пригнічує. Той, хто випиває весь час потроху, знову ж таки страждає, бо дози надто маленькі та нездатні як належить затуманити мозок.

Раніше набагато цікавіше було бути на чверть божевільним, бо можна було бути невротичним та істеричним (жінки). Були настирливі ідеї, фобії і збочення. Увесь спектр душевних мук знаходив застосування. Тепер ми просто в депресії і ковтаємо пігулки. Існує загроза вигорання, тобто сильного виснаження на роботі, але кого цим взагалі можна зацікавити. Працюй поменше, і проблема зникне сама собою.

Психічне здоров’я — вид здоров’я, дивовижний тим, що його складно підтримувати самому. Якщо схильний до постійних пристьобувань або настирливих ідей, що поробиш? Багато жінок у цій країні феноменально невротичні прибиральниці та вдосконалювачки середовища. Їм увесь час треба, щоб у домі було чисто і речі були на своєму місці. Власний габітус належить до тієї ж серії маній. Кожна волосинка має бути причесана, і труси потрібно міняти двічі на день. Дім прибирати й підтримувати у чистоті. Я сказав одній своїй дружині, що, звісно, пилососитиму завжди, коли вона скаже, що потрібно. Відповідь була вбивча, але типова: якщо тобі потрібно казати, коли пилососити, вже надто пізно. Мені потрібно було без жодних натяків знати, коли, на її думку, потрібно було пилососити. Це небезпечне божевілля на чверть, яке ніяк не сприяє спільному подружньому щастю. Як жінка могла б розказати про свої заморочки? І як вона могла б собі допомогти?

Маленькі розлади психічного здоров’я