Читати книжки он-лайн » Інше 🤔❓💭 » Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла

Читати книгу - "Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла"

202
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 35 36
Перейти на сторінку:
задля колористичного ефекту, теж говорить про мідяне небо: «Le ciel est de cuivre…» (Romances sans paroles, VIII).

84

Хаос — тут у значенні «простір».

85

Дев’ять днів і ночей ковадло мідне летіло б… — пор. у нашій казці про Котигорошка, що кидав залізну булаву.

86

Япета син — тут мова про титана Атланта.

87

…пес на сторожі… — Кербер (див. прим. до Т. 311, с. 48).

88

Трітогенія — тобто «народжена над рікою Трітон» (епітет Афіни).

89

Феміда — богиня правосуддя. Ори (пори року) — її дочки: Евномія (Доброзаконня), Діка (Справедливість), Ейрена (Мир).

90

Мойри — див. вірш і прим. Т. 218, с. 44; там вони, однак, — дочки Ночі.

91

Харити — див. прим. до Т. 64, с. 37.

92

Ілітія — опікунка породіль.

93

Острах і Жах — Deimos і Phobos, сини Арея, втілення страху.

94

…радості зичу… — див. прим. до Т. 104, с. 39.

95

Плутос — бог достатку, опікун урожаю хлібних злаків.

96

…золотої… Афродіти… — цей гомерівський епітет богині любові пізніші поети полюбляли використовувати у прямому значенні цього слова, як, скажімо, в Антіпатра Тессалоніцького (І ст. н. е.): «Все у Гомера — блиск, але те, що богиню Кіпріду / він золотою назвав — блиск то неабиякий: / З грішми прийшов ти — раді тобі: ні сторож не спинить, / ані на прив’язі пес, що на порозі лежить. / Ну а без грошей — Кербер зустріне. О, грошолюби! / Скільки-то горя-журби бідним ви завдаєте!»

97

…моцаря Геріона… — див. Т. 278 наст., с. 46.

98

…ефіопів зродила… — досл. засмаглолицих (Aithiopes); міфічний народ, яким правили Еос, її син Мемнон та Ематіон, син Тіфона та Еос; загалом — темношкірі.

99

Есона син — Ясон.

100

Бистрим судном… — мова про «Арго» (грец. argo — бистра, хижа), корабель Аргонавтів, що на чолі з Ясоном попливли у Колхіду за золотим руном.

101

Хірон — «найсправедливіший з усіх Кентаврів» (Гомер); був учителем і приятелем багатьох героїв.

102

Латин — міфічний родоначальник племені латинів, що заселяло північну частину Лацію.

103

Людом тирренським… — тобто етрусками, тут загалом жителями Італії, яку Гесіод уявляв собі острівним краєм — «далекими святими островами» (Т. 1015).

104

Започаткований тут «Каталог жінок» зберігся лише у фрагментах.

105

Музи з Піерії… — див. прим, до Т. 1, с. 34.

106

Це ж бо з волі його… — виразне відлуння — в Архілоха: «Для богів усе легким є: часто тих, хто у біді / впав на чорну землю ницьма, — випростовують, а тих, / хто ступав, високодумний, певним кроком, воднораз — / горілиць кладуть…»

107

Еріда — богиня ворожнечі і суперництва (лат. contentio, рос. калька состязание). …двох родів є Еріди… — щось на зразок «чорної» та «білої» (грец. zelos, лат. aemulatio) заздрості; ця друга — це палке бажання дорівняти комусь, наслідуючи його чесноти; Гесіод усіляко схвалює її, бо вона заохочує до праці (Р. 20, с. 79).

108

Біля коріння землі… — див. Т. 728, с. 64.

109

От і заздрить сусіду сусід… — така заздрість, за Гесіодом, — важливий чинник господарського поступу; про іншу, «чорну», — Горацій, з гумором, у своїй сатирі: заздрісник сохне від чорної жовчі, бачачи, що сусідська коза «несе додому повне вим’я».

110

…дарожерам… — тобто місцевим урядникам, басилевсам; «dorophagoi», дарожери, — новотвір Гесіода; сьогоднішні хабарники, корупціонери, див. Р. 263, с. 90.

111

…половина — більше, ніж ціле… — з народної мудрості; пор. наше: «Краще синиця в руці, ніж журавель у небі». Іншими словами: краще мале, чесно зароблене, аніж велике, награбоване майно.

112

…мальви чи асфодели… — найскромніша пожива для вбогих. Так і Горацій, протиставляючи себе багачам: «Мене ж тим часом лиш оливки, / мальви дешеві й цикорій живлять» (Оди, I, 31).

113

…могла б і не працювати. — «Бездіяльність — причина всіх пороків», — в один голос стверджували античні. Інша річ — творче дозвілля (грец. schole, лат. otium). Отож «завбачливі» боги навмисно приховали від людини потрібне для прожиття (39), щоб вона не залишалася без діла, загалом, щоб була людиною. «In actu mori» (померти в дії) — підсумували згодом стоїки; «…в праці сконать» — повторить І. Франко.

114

…корабельне стерно… праця волів… — мореплавство — і хліборобство; перше, орієнтоване на зиск, античні не схвалювали: чи не всі епітети моря — негативні; воно, передусім, на відміну від ниви, яку борознить плуг, — «безплідне».

115

Япета син — Прометей.

116

…вкрасти… ухитрився… — після цієї «кражі», за Горацієм (Оди, І, 3, 29 наст.), і почались у людей усі біди, зокрема, — «когорта» новітніх хвороб (сьогодні, до речі, їх нараховують 2000; якийсь відсоток, може, й справді від «неробства» й «пороків»).

117

…стебло порожнисте — в оригіналі «нартек», рослина з родини окружкових, у серцевині якої можна довго зберігати вогонь.

118

…мисль… як у пса… — пес для античних був втіленням ницості і безсоромності, про що не раз у Гомера («Іліада», І, 225; III, 180; «Одіссея», XI, 427 та ін.).

119

Ори — див. прим. до Т. 901 наст., с. 70.

120

Пандора — тобто «обдарована всіма».

121

…хлібоїдному люду… — на відміну від богів, які живляться нектаром та амбросією; див. також прим. до Т. 640, с. 61.

122

Епіметей — див. прим. до Т. 510 наст., с. 56.

123

Кери — див прим.

1 ... 35 36
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла"