Читати книгу - "Керуй гормонами щастя"

У вас може виникнути питання «Як знайти три позитивні моменти на день, якщо ми живемо в такому жахливому світі?». Необхідно мати сміливість. Дуже легко розчаруватися, коли ви налаштовані на щось приємне. Це відбувається, тому що мозок порівнює, що саме людина отримала і що могло б бути. Позитивні моменти здаються незначними порівняно з очікуваннями. Ви можете навіть відчути, що виділяєтеся із загальної маси, коли налаштовуєтеся на позитив, і ризикуєте втратити суспільну повагу та довіру. Але будь-хто може знайти три позитивні моменти на день. Дозвольте розповісти вам, як саме діє механізм формування звички до позитивного мислення, на прикладі Пет.

 Звичка до позитивного мислення в дії

Пет вирішила розвинути в собі звичку до позитивного мислення і першого дня почала з думки, як добре, що вона має сніданок, – ця думка була найочікуванішою і зрозумілою. Однак вона водночас почала думати про те, що не так із цим сніданком: там можуть міститися шкідливі добавки, під час зростання продуктів не було дотримано принципів сталого розвитку і в її сніданку занадто багато калорій порівняно зі смузі з капусти. Пет поспішила закінчити вправу та почимчикувала на роботу. Звідси в неї виникла друга очікувана думка: добре, що в неї є робота. На жаль, робота іноді приносила Пет такий стрес, що часом здавалося: краще б її не було. Потім Пет почала переживати через те, як страшно втратити роботу, коли економічна ситуація є настільки нестабільною. По дорозі на роботу Пет переглянула новини – одна гірша за іншу. До офісу Пет прибула з твердим переконанням, що світ котиться під три чорти і виходу немає. Попереду в неї важкий робочий день, тож, мабуть, сьогодні не найкращий момент, щоб починати впроваджувати практику позитивного мислення. Краще почати завтра, і на знак серйозності своїх намірів Пет навіть поклала на чільне місце блокнот, щоб усе записати.

День перший

• Під час ранкового душу я думаю про чисту гарячу воду, що є доступною для мене будь-якої миті. Мені шкода людей, що цього позбавлені. Хто знає, можливо, скоро запаси води на планеті вичерпаються. А може, у воді з’явиться якась смертоносна бактерія. У будь-якому разі зараз у мене є можливість скористатися водопроводом завдяки усім необхідним системам, що ми побудували. Раніше люди мали докласти багато зусиль, щоб отримати воду, а зараз мені треба просто відкрутити кран. Напевно, це добре.

• Обідня перерва. Робочий день божевільний. Треба зупинитися, глибоко вдихнути та видихнути. До голови йде думка про людей, що є хворими на рак легенів. Може, мені варто пройти повне обстеження на раннє виявлення раку в організмі? Саме час подумати про щось хороше, бо під час обідньої перерви в мене побачення. Думаючи про повне обстеження, одразу починаєш згадувати всі ті частини людського організму, які повинні функціонувати для нормального життя. Багато що може бути не так, але зараз я відчуваю себе здоровою, а це означає, що практично все в моєму організмі працює справно. Це добре!

• У ліжку перед сном я думаю про те, як небагато я встигла сьогодні зробити. Я думаю про комітет, що розкритикував мою роботу. Я думаю про посиденьки колег, що на них мене не запросили. Погані думки починають атакувати, коли я розслабляюся. Звідки ж тут узятися хвилині позитиву? Думки знову повертаються до жахливої наради, і я згадую одну з учасниць комітету, що посміхнулася мені, коли інші запекло критикували. Я посміхнулася їй у відповідь, тому що вона дійсно зрозуміла, що я хотіла до них донести. Це було приємним. Приємно, коли тебе хтось розуміє. Чому так не може бути завжди? Чому всі люди такі… Стоп, так я ніколи не засну. Обмін посмішками – це мій третій позитивний момент.

День другий

• Думка про доступність води більше не згодиться. І про що позитивне мені думати, якщо вчора нічого доброго не сталося, та й сьогодні день буде не легшим? Вдягаючись на роботу, я чую новини про зростання фондового ринку. На жаль, цього недостатньо, щоб я могла звільнитися з роботи. Мене лякає думка про звільнення. А якщо мене звільнять проти мого бажання? Несподівано я помічаю, що моєю реакцією на гарну новину став потік негативу. Я задоволена собою: я звернула на це увагу. Це позитивний момент номер один.

• Обідня перерва закінчилася. Нічого хорошого поки не сталося. Проте мені доводиться шукати щось позитивне. Читаю новини про війну, про голодних дітей, про те, що гуманітарну допомогу захопило озброєне угрупування. Невже ці недоумки, що нами керують, не в змозі нічого зробити? Я не хочу ескалації конфлікту. Якби я керувала країною… Навіть не знаю, що тут можна зробити. Люди відбирали одне в одного їжу в усі часи. А тут гуманітарна допомога. Продовольство надсилають з інших країн, і хтось ризикує життям, щоб доставити його за призначенням і повідомити про збройні угруповання. Багато чого зроблено, але ще більше належить зробити. Подібні кризи вже траплялися і поступово проходили, ущухне і цей конфлікт. Але коли я думаю про страждання, що їх зараз відчувають люди там, то дуже злюся. Не знаю, на кого саме. Можливо, це мій спосіб викликати в себе відчуття, ніби я дію, коли насправді я не знаю, що ще зробити. Напевно, я можу одночасно злитися і розуміти, що робиться багато корисного.

• Після роботи колеги запросили мене посидіти в барі. Йти не хочеться. Краще закінчу роботу. Дивно, що я вважала за краще залишитися попрацювати. Приємне відчуття від того, що мені подобається моя робота і що мене запросили. Це позитивні моменти три і чотири!

День третій

• Збираючись на роботу, слухаю економічні новини. Розумію, що починаю переживати: мене турбують і спади, і підйоми. Це справжні емоційні «американські гірки», і мені зовсім не хочеться це переживати. Вимикаю новини. Спочатку я хвилююся, що можу щось проґавити. Однак потім усвідомлюю, що мені вдалося не піддатися своїм переживанням. Перший позитивний момент.

• Хвилину тому подруга повідомила, що в неї змінилися плани на вихідні. Знову. Навіть не придумала правдоподібну причину. Здається, нашій дружбі кінець. Жахливе відчуття. Як