Читати книгу - "Нам воно святе! Пісні січових стрільців"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Величезну роль відіграло родинне оточення, яке сформувало з раннього дитинства високу людську сутність, де в епіцентрі була національна ідея, а засобом – невсипуща щоденна праця для її досягнення. У бурхливому тлі суспільного контексту Левко Лепкий ніколи не був стороннім споглядачем, він був творцем. За справу «горів, і яснів, і страждав».
У боях за Україну, за її державність він став літописцем стрілецької слави, його душею, виразником нового типу людини епохи українського ренесансу: надзвичайно багатогранної, винятково обдарованої і духовно красивої. Стрілецьку музику творили підхорунжі М.Гайворонський, Р.Купчинський, Л.Лепкий, А.Баландюк та інші. З початком Першої світової війни у серпні 1914 р. Л.Лепкий як доброволець австрійської армії стає одним з перших організаторів протиросійського Легіону Українських січових стрільців та переходить усі митарства тодішньої австро-угорської монархії. Командантом усусів став директор приватної української гімназії в Рогатині професор М.Галущинський, резервовий поручник австрійської армії, а стрілець Л.Лепкий очолив «Пресову Квартиру УСС». Творив Левко й вірші та прозові оповідання.
«Різдво 1915 на 1916 рік провели січові стрільці над Стрипою – в Соснові та Тудинці. Не виглядало на зиму і Різдвяні Свята. Тепло було. І так тепло, як на весну, на Великдень», – писав Левко Лепкий у своєму оповіданні «Святий вечір між стрільцями». – В хатах блимають світла. Ніби червоні вогники, ледве просівають через крізь мряку. Стрільці їдять вечерю. Стіл накритий вояцьким коцом, на середині в хлібі свічка. Стрільці одного рою засіли довкола столу, а командант, десятник, на покуті. Чути як калатають ложки, як хтось «віншує» і мече на стелю кутю. Добрий справник і кухарі всього пристаралися. Є кутя, голубці, колач і борщ. Є і чарка запаленого цукром руму. Старим звичаєм, як Бог приказав. Під хатою, де команда сотні, хтось колядує «Нова радість стала». Крізь вікно заглядає сотник. Чути, як дякує за побажання: «Дай Боже, і вам, хлопці, щасливо рік опровадити, другого Різдва та Нового Року діждати – а нам усім побачити ще Вільну Незалежну Соборну Україну»…
Завдяки Л.Лепкому та його побратимам, маємо правдиву історію УСС – описи боїв, світлини, картини, романтичну стрілецьку поезію та вічно нев’янучі і невмирущі стрілецькі пісні. Вони стали улюбленими військовими піснями не лише серед січових стрільців та австрійських вояків-українців, але й здобули популярність серед народних мас, а найбільше під час польсько-української війни 1918 р.
Шалену популярність мали ті пісні, до яких Левко написав і вірші, і музику: «Ой видно село, широке село під горою, ой там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою…», «І снилося з ночі дівчині, що маки в гаю процвітали…», «Колись дівчино мила, А був це чудний час, Як ще любов носила, Десь попід небо нас…», «Ішов відважний гайовий До лісу темного…»
Після закінчення війни Л.Лепкий активно займався літературною, редакторською роботою. У 1931–1939 рр. працював директором українського курорту «Черче» біля Рогатина, був одним із його співзасновників. У 1939 р. – виїхав до Кракова, де жив і працював його брат Богдан, а відтак – до США.
В Америці включився в громадське життя української діаспори, відновив видавництво «Червона Калина», публікував спогади, оповідання, вірші та нові пісні.
А у Черчі добре житиВірш і музика Левка Лепкого А у Черчі добре жити, Бо немає чим журитись. Дають їсти, дають пити, Тож немає що робити. Дають їсти, дають пити, Тож немає що робити. Лиш лікуйся від недуги, І здоров’я знов прибуде. Час мине і ти згадаєш, Що бадьорість знову маєш. Час мине і ти згадаєш, Що бадьорість знову маєш. А на той рік, як весною Вкриється земля травою, Приїжджайте лікуватись, Будем знову зустрічатись. Приїжджайте лікуватись, Будем знову зустрічатись. Блоха
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нам воно святе! Пісні січових стрільців», після закриття браузера.