Читати книгу - "Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р."

з розгляду цивільних і кримінальних справ, вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ — 1 листопада 2010 року)

1. Заборона повторної участі судді в розгляді тієї самої справи забезпечує неможливість розгляду справи тим самим судом двічі.

Під тією самою справою слід розуміти справу між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. При цьому номер справи може бути інший. Тією самою справою слід вважати й справу, яка була виділена в окреме провадження, або об’єднана з іншою.

Правило, зазначене в коментовані статті, вказує на те, що суддя не може входити до складу суду вищестоящої інстанції, яка перевіряє правильність винесеного за його участі судового рішення. І навпаки, суддя, який входив до складу вищестоящого суду, що повернув справу на повторний розгляд, не може брати участі в новому розгляді тієї ж самої справи в нижчестоящому суді. Інакше кажучи, не можна ні здійснювати нагляд за своїми власними діями, ні виконувати свої ж вказівки.

Положення даної статті встановлені для того, щоб виключити повторну участь суддів у розгляді справи. Це пов’язано з можливістю формування у судді, який раніше вирішував справу, вже визначеної чіткої позиції щодо суті справи, що, в свою чергу, може обумовити його упереджене ставлення і вплинути на результат справи при повторній участі у її розгляді. Разом з тим виконання вказівок вищестоящої інстанції нерідко призводить до необхідності винесення рішення, протилежного винесеному при попередньому розгляді справи, а це може створити передумови для сумніву в неупередженості судді. Крім того, дані правила служать гарантією особам, які беруть участь при повторному розгляді справи, у їх неупередженості до нового складу суду.

2. Положення частини першої коментованої статті містять заборону участі судді у новому розгляді тільки після скасування рішення або ухвали про закриття провадження у справі. Таким чином, визначальним юридичним фактом, що унеможливлює повторну участь судді у новому розгляді справи, є скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження у справі. Коли, наприклад, скасовано ухвалу про повернення заяви в порядку ст. 121 ЦПК, ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі чи ухвалу про залишення заяви без розгляду, то таке скасування цих ухвал не є перешкодою для розгляду справи тим же суддею.

Стаття 22. Підстави для відводу секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача

1. Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу з підстав, зазначених у статті 20 цього Кодексу.

2. Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участі у розгляді справи, якщо:

1) він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі;

2) з’ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.

3. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні при попередньому розгляді даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу.

1. Дія норми, яка регулює інститут відводу суддів, аналогічна за винятком деяких відмінностей за змістом дії статті, що передбачає підстави відводу для інших суб’єктів цивільного процесу, перелічених у коментованій статті, за правилами якої відводу підлягають також секретар судового засідання, експерт, спеціаліст та перекладач.

Хоча зазначені в коментованій статті суб’єкти цивільного процесу не беруть участі в ухваленні рішення, однак їх особиста зацікавленість, необ’єктивність може справити несприятливий вплив на хід судового розгляду і його результат. Наприклад, складаючи протокол, на секретаря судового засідання, за попередньо діючим ЦПК, а ведення журналу та повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за новим ЦПК, покладається обов’язок об’єктивності викладення в матеріалах справи істинного ходу справи. Адже результат судового засідання та майбутнє оскарження рішення у великій мірі залежить від змісту викладених обставин. Таким чином, незаінтересованість у справі особи секретаря судового засідання має таке ж велике значення як і незаінтересованість судді. В цей же час законодавець ввів норму, якою зазначив, що попередня участь секретаря в якості секретаря у попередньому судовому засідання не є підставою для відводу останнього.

2. Секретар судового засідання веде журнал судового засідання. Тому його необ’єктивність чи упередженість до осіб, які беруть участь у справі, може виявитися у внесені до журналу неповних, неточних або завідомо спотворених даних.

3. Перекладач виконує допоміжну функцію в процесі — забезпечує спілкування суду з особами, які не володіють мовою, якою відбувається судочинство. Він повинен правильно вести переклад з найбільшим ступенем точності, сприяти суду у здійсненні правосуддя в конкретній цивільній справі, коли її учасники не володіють мовою, якою здійснюється судове провадження.

Дотримання принципу національної мови судочинства є однією з гарантій всебічного та об’єктивного розгляду справи, винесення законного та обґрунтованого рішення. Об’єктивність і неупередженість перекладача суттєво впливають на повноту реалізації учасниками процесу своїх прав так само як і на правильне дослідження багатьох доказів у справі.

Від точного та правильного перекладу залежить і виконання учасниками процесу своїх обов’язків, вчинення процесуальних дій відповідно до вимог закону. Перекладач, який заінтересований будь-яким чином у результаті справи, може свідомо перекрутити переклад, допустити неточність в інтересах однієї із сторін. Тому якщо є сумніви в об’єктивності перекладу, особа вправі заявити відвід перекладачу.

На нашу думку, для перекладача слід було б встановити додаткову підставу для відводу — недостатнє для правильного перекладу знання мови.

4. Одним із суб’єктів цивільного процесу, який також може бути відведений, є експерт, оскільки він також безпосередньо сприяє здійсненню правосуддя. Крім загальних підстав для відводу, передбачених в ч. 1 ст. 20, що встановлює підстави відводу судді, законодавець в коментованій статті встановлює додаткові підстави відводу експерта та спеціаліста, які обумовлені специфікою їх процесуального становища, як осіб, котрі є