Читати книгу - "Ревізор"

ч и н с ь к и й. Я нічого, зовсім нічого...

А р т е м і й Ф и л и п о в и ч. Звісно, ви...

Л у к а Л у к и ч. Звичайно. Прибігли, як божевільні, з трактиру: "Приїхав, приїхав і грошей не платить..." Знайшли велику птицю!

Г о р о д н и ч и й. Натурально, ви! плетуни міські, брехуни прокляті!

А р т е м і й Ф и л и п о в и ч. Щоб вас чорт забрав з вашим ревізором та оповіданнями.

Г о р о д н и ч и й. Тільки нишпорите по місту та бентежите всіх, торохтії прокляті! Плітки сієте, сороки короткохвості!

А м о с Ф е д о р о в и ч. Паскудники прокляті!

Л у к а Л у к и ч. Ковпаки!

А р т е м і й Ф и л и п о в и ч. Сморжі короткопузі! (Всі обступають їх).

Б о б ч и н с ь к и й. Їй-богу, це не я, це Петро Іванович.

Д о б ч и н с ь к и й. Е, ні, Петре Івановичу, ви ж бо перші теє...

Б о б ч и н с ь к и й. А от і ні; перші ото були ви.

Ява остання

Ті самі і жандарм.

Ж а н д а р м. Чиновник, що приїхав за іменним наказом з Петербурга, викликає вас цю ж мить до себе. Він зупинився в гостиниці.

(Сказані слова вражають, як громом, усіх. Звук подиву однодушно вилітає з дамських уст; вся група, враз перемінивши пози, залишається скам'янілою).

НІМА СЦЕНА

Городничий посередині у вигляді стовпа з розставленими руками та закинутою назад головою. Праворуч його дружина й дочка, із спрямованим до нього рухом усього тіла; за ними поштмейстер, що перетворився на знак запитання, звернений до глядачів; за ним Лука Лукич, що розгубився найбезневиннішим способом; за ним, коло самого краю сцени, три дами, гості, що притулились одна до одної з найсатиричнішим виразом облич, який стосується безпосередньо родини городничого. Ліворуч від городничого: Земляника, що нахилив голову трохи набік, наче до чогось прислухаючись; за ним суддя з розчепіреними руками, що присів майже до землі й зробив рух губами, немовби хотів посвистати або вимовити: "Ось тобі, бабуню, і Юрія!" За ним Коробкін, який обернувся до глядачів з примруженим оком і ущипливим натяком на городничого; за ним, коло самого краю, Добчинський і Бобчинський із спрямованим один до одного рухом рук, роззявленими ротами і виряченими один на одного очима. Інші гості залишаються просто стовпами. Майже півтори хвилини скам'яніла група зберігає таке становище. Завіса спускається.

1 Городничий — у першій половині XIX ст. начальник поліції в повітовому місті.

2 Ботфорти — високі чоботи з стоячими халявами й широкими розтрубами.

3 Вольтер'янець — вільнодумець, прибічник французького філософа Вольтера (1694–1778), особа, яка засвоїла скептицизм Вольтера щодо релігії.

4 Олександр Македонський (356 — 323 до нашої ери) — цар Македонії, славетний полководець давніх часів, що завоював Малу Азію, Єгипет, Персію, частину Індії.

5 Пасаж — випадок, пригода.

6 "Московские ведомости" — газета, яку видавав Московський університет.

7 В блаженстві, в раю.

8 Штандарт — прапор.

9 Цивільному, не військовому.

10 Нотиція — повідомлення.

11 Подорожня — документ, який давав право їхати казенними поштовими кіньми. В подорожній записувалося: маршрут, чин і прізвище того, хто їхав, а також, у якій справі він їхав — в службовій чи у власній.

12 Джон Масон (1705–1763) — англійський духовний письменник. Книги його були широко розповсюджені у XVIII і на початку XIX століття.

13 Вівсяний суп.

14 Соломон — цар ізраїльський; за легендою, був надзвичайно мудрий.

15 Єлистратишко — колезький регістратор, найнижчий цивільний чин у царській Росії.

16 Щукін двір — один з петербурзьких базарів.

17 Картуз — згорток із твердого паперу, в якому продавався тютюн для люльки.

18 Штос — азартна гра в карти.

19 "Роберт Диявол" — опера німецького композитора Мейербера. "Не ший мені, матінко, червоний сарафан" — пісня.

20 Йохим — відомий у 30-х роках XIX ст. петербурзький каретний майстер.

21 Фриштик — сніданок.

22 Шантрет — шатен.

23 Свіжопросолена тріска.

24 Забастувати — при грі в банк — не збільшувати ставки. Гнути від трьох ріжків — збільшувати ставку втроє.

25 Подорож.

26 Розумієте.