Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

5) разом з головою комісії підписує протокол і постанову комісії у справі про адміністративне правопорушення; 6) звертає до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення і контролює їх виконання; 7) веде діловодство комісії, облік розглянутих справ про адміністративні правопорушення, забезпечує схоронність цих справ.

При розгляді справи колегіальним органом голова колегіального органу, а під час його відсутності заступник голови:

1) керує роботою колегіального органу, несе відповідальність за виконання покладених на орган завдань;

2) головує на засіданнях органу;

3) забезпечує регулярне проведення засідань колегіального органу, визначає коло питань, що підлягають розгляду на черговому засіданні;

4) вживає заходів щодо підвищення рівня правової культури і правової підготовки членів колегіального органу;

5) підписує протокол і постанову колегіального органа у справі про адміністративне правопорушення.

Обов’язковим при розгляді справи про адміністративне правопорушення є роз’яснення особам, що беруть участь у справі, їх прав та обов’язків та виконання інших вимог цієї статті. Під час заслуховування справи орган (посадова особа), що розглядає справу повинен з’ясувати обставини, що перелічені у ст. 280 КпАП шляхом ознайомлення з протоколом, матеріалами справи, заслуховування осіб, які беруть участь у справі, дослідження доказів, вирішення клопотань, а також заслуховування висновку прокурора, якщо він теж бере участь у справі.

Стаття 280. Обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

[У статтю 280 внесено зміни згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 1117-ХІ від 16.10.85 p.]

[У статті 280 деякі слова виключено згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Від всебічності і об’єктивності з’ясування усіх обставин у справі залежить прийняття правильного рішення уповноваженим на те органом. При розгляді справи необхідно з’ясувати:

чи було вчинено адміністративне правопорушення. Визначення адміністративного правопорушення надається у ст. 9 КпАП. Діяння повинно містити усі ознаки складу правопорушення, за відсутності хоча б однієї вважається відсутнім склад у цілому. Також правопорушення повинно бути передбачено КпАП;

чи винна ця особа в його вчинені. З огляду на презумпцію невинуватості, особа яка притягається до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки інше не буде доведено в установленому законом порядку. Уважно, повно, об’єктивно, всебічно досліджуючи докази у справі, ознайомлюючись із матеріалами справи, орган (посадова особа) вирішує чи є особа винною у вчинені цього правопорушення;

чи підлягає особа відповідальності. Законом передбачені випадки, коли особа, хоча і вчинила адміністративне правопорушення, відповідальності не підлягає. Так відбувається, наприклад, коли правопорушення вчинила неосудна особа, або особа діяла у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони;

чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. До обставин, що пом’якшують відповідальність належать: щире розкаяння винного; відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; вчинення правопорушення неповнолітнім; вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом’якшуючими і обставини, не зазначені в законі. На відміну від обставин, що пом’якшують відповідальність, перелік обставин, що її обтяжують, є вичерпним і ніякі інші обставини такими визнаватися не можуть. Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;

3) втягнення неповнолітнього в правопорушення;

4) вчинення правопорушення групою осіб;

5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

6) вчинення правопорушення в стані сп’яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати цю обставину обтяжуючою;

чи заподіяно майнову шкоду. У результаті вчинення правопорушення громадянинові, підприємству, організації, установі може бути заподіяно майнову шкоду. Порядок вирішення цього питання регулюється ст. 40 КпАП та ст. 229, ст. 230 КпАП.

чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу. Такими підставами слід вважати доцільність застосувати захід громадського впливу до правопорушника з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника; та інші обставини, що впливають на правильне вирішення справи.

Важливим є обов’язок органу (посадової особи) з’ясувати причини та умови вчинення правопорушення. Це необхідно для індивідуалізації відповідальності правопорушника, для проведення профілактичних робіт задля попередження вчинення правопорушень у майбутньому, як цією особою, так і іншими, а також для дослідження науковцями проблеми вчинення правопорушень. Вивченням причин та умов вчинення адміністративних правопорушень займається така наука, як адміністративна деліктологія.

Орган (посадова особа), який розглядає справу, повинен при з’ясуванні причин та умов вчинення правопорушення користуватися лише визначеними законом процесуальними засобами та у межах своєї компетенції (наприклад, особистий огляд, пояснення осіб, які беруть участь у справі та інші).

Стаття 281. Протокол засідання колегіального органу по справі про адміністративне правопорушення