Читати книгу - "Сповідь у камері смертників"

Тобто приймає державність, не хоче, щоб Україна поверталася кудись, і сподіваються, що стане в ній краще.

— Я знаю, що ви тепер живете під Києвом у селі, і ви розповідали, що на парламентських виборах ваші односельці були союзниками. Яким чином у селі на Київщині ви розповсюдили… націоналізм?

— Я б не сказав так. 1991 року більшість із них голосувала за незалежність.

— Ваше спілкування з односельцями — як вони сприймають вас? Які настрої там?

— У селі ніхто не каже, що погано, що Україна стала незалежною. Однак вони тепер приходять до цього, адже раніше думали, що держава повинна дати все: має дати будівельні матеріали, має дати охорону здоров'я. А тепер селяни дедалі частіше кажуть: у цієї держави нічого не візьмеш — потрібно самому дбати. От це і є важливий і симптоматичний поворот у свідомості. Декотрі розчарувалися в державі — звикли, що вона була матінкою, яка все давала. А вона нині є лише арбітром, коли люди сперечаються.

— Коли я бачу по телебаченню, що демонструють чергові збори, де голосують за Кучму, мені завжди хочеться подивитися на цих людей, чи живі вони. Я не можу собі уявити, щоб нормальна людина так чинила. Що ж там відбувається, на цих зборах?

— А це є результат попереднього виховання протягом трьох поколінь, яке можна сформулювати так: одне думаю, друге кажу, а третє роблю. Страх. Хто «за»? Усі «за»! А вийшов зі зборів — абсолютно забув, за що він голосував.

— Чи я правильно розумію: на зборах це одне, а коли людина йде на голосування — це зовсім інше?

— Звичайно. Є не тільки настроєність душі, але й страх відіграє свою роль: адміністрація має свої важелі.

— Якщо буде обрано Кучму — це буде фатальний період, чи все-таки можна його пережити? За рахунок чого цей режим збирається існувати далі?

— По-перше, це призведе до дефолту. Україну оголосять банкрутом. Цей факт був би достатньою кризою для того, щоб переобирати владу. У разі переобрання Кучми ми як цивілізована нація ХХ століття опускаємося на рівень нижче.

— Чи відчуваєте ви загрозу того, що в цієї влади, якщо вона знову прийде, не залишиться іншого вибору, як повзти (швидше, ніж із Симоненком чи Ткаченком) в єдине місце, де її приймуть, — назад, до імперії?

— Виключаю. Бо самої імперії немає. І нема кому повзти.

— Лукашенко знайшов, куди повзти…

- І куди він приповз? Перша стадія розпаду імперії відбулася, коли відокремилося 15 республік, друга — і я бачу, як бачив уже 1985 року, — це коли Російська Федерація розвалиться і будуть незалежними Татарстан, Мордовія, Чувашія та ін. Неминуче це буде. Я виключаю таку можливість, бо хоч і країна в нас президентсько-парламентарна, але не є президентська.

— До МПА ми ж увійшли майже на прохання Президента…

— Між іншим, це абсолютно нічого не означає. Це ж символічна структура. Є об'єктивна реальність, яка набагато сильніша, ніж оці політичні маневри. І ця основа — основа нашого розвитку — полягає в тому, що Російська імперія сьогодні гине і соціалістичний спосіб виробництва також гине, от і колгоспи розвалюються — це є об'єктивний доказ зникнення комуністичної цивілізації. І чим скоріше це все загине, тим краще.

Я глибоко вірю в те, що ми оберемо президентом Марчука, бо він стає символом отих патріотичних, прогресивних та реформаторських сил. Навколо його особи, як навколо стержня, об'єднується все те, що може врятувати Україну. І тому дедалі більше людей і партій, організацій починають це відчувати. І тому я впевнений у перемозі Марчука. І якщо він переможе, то буде створено нову владу з нових людей. Я не сумніваюся, що буде широка заміна попередніх кадрів новими людьми. А нам і Україні бракує доброго президента і державницької волі на виведення України із цієї кризи. І ми настільки багаті, нам є на що спиратися навіть у цьому напіврозваленому стані. Ви дивіться, достатньо збудувати нафтовий термінал в Одесі — якщо він буде на 60 млн. тонн і ми будемо з них 20 млн. тонн перекачувати в Європу, — він дозволить нам заробляти за рік $12 — 13 млрд. + 4 % нафти натури. А збудувати його можна швидко і майже без українських грошей, тобто багато є ще інших проблем, де немає державницької волі. Зрештою, наша влада 8 років душить наше підприємництво. Якби Марчук став президентом, то влада змінила б ставлення до виробництва і виробників. І ті, що сьогодні зарилися в землю, почнуть виробляти, і Україна підніметься на ноги.

— Тобто ви вважаєте, що роль особистості велика?

— Величезна.

Левко Лук’яненко: Цивілізаційний вибір України

Персонал Плюс № 24 (276) 24–30 червня 2008 року

Ми — європейська нація. В якому сенсі? Що, окрім географічного розташування, робить нас європейцями?

Скіфи-орачі — наші прапращури — виготовили пектораль такої високої художньої майстерності, на яку далебі неспроможний дикий народ, отже, на межі початку християнської ери ми не були дикунами.

У добу формування і розвитку Київської імперії до татаро-монгольської навали княжий двір встановлював династичні (родові) зв’язки з європейськими королівськими дворами. Так князь Ярослав Мудрий видав свою доньку Анну за французького короля Генріха І. Княжна була письменна, а французький король — ні. За Княжої доби розвивалися наука, письменство й мистецтво, архітектура й ремісництво, було засновано бібліотеку, аптеку.

Ці взаємини сприяли культурним, науковим і духовним обмінам і, вочевидь підносили цивілізаційний рівень українських міст. Процес, ясна річ, був складний, суперечливий і неоднозначний.

Татарська навала перервала розвиток імперії. Північ і північний схід здобули можливість розвиватися по-своєму. Литовці потіснили татар, Польсько-литовська унія 1569 р. сприяла просуванню поляків на схід. Ці великі навали, походи й рухи перемішують українські племена, формується українська етнічна спільнота на території від Пряшева (в Закарпатті) до Дону.

Відносини із Заходом на кілька століть втрачають системність і набувають епізодичного характеру. У західній Європі виникають університети, у нас їх немає і наші талановиті хлопці самотужки пробиваються до навчання до (наприклад, Юрій з Дрогобича).

Середина ХVІІ ст. Козаччина. Відродження державності та віри в перемогу над ворогами. Руїна. Гетьманщина. Московська окупація. Ізоляція України від Заходу на три століття.

На Заході за цей час сформувалися національні держави. Християнство пристосувалося до національного духу й перевело службу Божу з латині на національні мови. Розвивається наука й промисловість, архітектура, формується у ХVІІІ ст. система нового мислення — раціоналізму.

Загибель Гетьманщини, втрата останнього оплоту національних збройних сил Запорозької Січі і перетворення України на Малоросію сприяли кадровому й матеріальному зміцненню Російської імперії — цієї горезвісної тюрми народів. Ізоляція України від