Читати книгу - "Золотий маг. Книга 1. Зерно"

мене з пальців тече срібна річка сили. Ви думаєте, легко все це сприймати людині, яка читала про магію тільки у фантастичній літературі і була впевнена, що це плід фантазії місцевих письменників.

— Ніку, я все прекрасно розумію. Але, на жаль, у нас дуже мало часу, щоб підготувати тебе до абсолютно іншого життя в зовсім іншому світі. Ти повинен навчитися швидко приймати і розуміти все незвичайне, інакше не зможеш там вижити.

— Думаю, що зможу з цим впоратися. Ну, що у нас далі за планом?

— А далі пограємось з різними видами магії. Подивимося, до чого у тебе більше здібностей. І прошу тебе, будь уважним і роби тільки те, що я кажу. Тому що робота з чарами — це не тільки корисно, але й дуже небезпечно.

— Добре. Я буду уважним. З чого почнемо? — запитав Нік, приготувавшись до нових випробувань і відкриттів.

— Давай, щоб поєднати корисне з корисним, я тобі буду розповідати про види магії і ми помалу перевіримо, як вони тебе слухатимуться. Не зважай, якщо щось буде не виходити. Зараз ми виявимо основні твої магічні здібності. Решту ти зможеш розвинути, якщо захочеш, або сам, або в Школі з викладачами.

— Ну ось, знову корисне з корисним. А коли ж приємне вже буде? — пожартував Нік.

— Буде і приємне. Хіба тобі неприємно дізнатися, якими силами ти тепер можеш керувати? І взагалі — будь серйознішим. Те, чим ми зараз будемо займатися, потребує від тебе граничної концентрації та чималих зусиль. Почнемо з первинних видів чарів. Це магія чотирьох стихій: повітря, води, вогню і землі. Найперший і, як вважають, найлегший вид її — це магія Повітря, її легко застосовувати, бо потрібний для неї матеріал, тобто повітря, завжди поруч. Але з іншого боку, тобі як Бойовому Магу важко буде з нею працювати, тому що повітря має набагато менше руйнівної сили, ніж вогонь чи вода. Але в умілих руках це чудовий матеріал для роботи чарівника. Тож не ігноруй її. Колір магів Повітря — білий. Я тобі вже розповідала, що Бойові Маги мають схильності до різних видів чарів, але й у них є ті види, які краще виходять, а є й які не дуже добре. Зараз ми перевіримо, чи дало тобі Зерно здібності в магії Повітря. У тебе вже, нехай тільки раз, але вийшло витягти з себе силу і викинути її через долоні. Тепер назву просте заклинання з магії Повітря. Тобі треба його повторити і вкласти в нього енергію, направивши на якийсь предмет. Заклинання просте. Воно створює потік повітря або вітер. Ось перед тобою піднімається висока трава. Направ на неї заклинання, вклавши енергію. Якщо вдасться викликати вітер, то ми це відразу побачимо. Отже, ще раз: ти повинен підняти свою енергію, передати долоням, потім вимовити заклинання, вклавши в нього цю енергію, і направити її в сторону трави. Ти маєш подумки створити образ вітру і вкласти цей образ в заклинання. Слова, які тобі допоможуть, — «Кріаре Вієнто». Ти все зрозумів? Пробуй!

— Гаразд, зараз спробую. Значить, слова «Кріаре Вієнто». Добре, старатимуся. Правда, стільки всього треба зробити разом. Але намагатимуся.

Нік сів зручніше, закрив очі, розслабився і почав готуватися виконати дію. Він відчув, як сила піднімається, переливається в руки, потім в долоні, і в цей момент уявив, що з долонь виривається потік повітря, а не магічної сили, і вимовив слова «Кріаре Вієнто». Учень побачив, як потік сили зі срібного стає білим і спрямовується до високої трави. Впевнитися, долетів потік, чи ні, він не зміг. Зворотна сила потоку штовхнула його у протилежний бік, і він впав на спину. Концентрація пропала, а з нею урвалося і заклинання. Боляче вдарившись спиною, Нік відкрив очі та побачив перед собою блакитне небо.

— Щось занадто часто сьогодні мене об землю стукає, — сказав він, піднімаючись і переводячи дух. — Так до вечора інвалідом стану, — додав, намагаючись розтерти спину, що боліла.

— Зараз я допоможу, — сказала Ліна, підходячи до нього.

— Та нічого, потерплю. Ви краще скажіть, вийшло у мене чи ні. Бо все робив із закритими очима, а потім мене жбурнуло на землю.

— А ти сам глянь, що накоїв. Оце вже силою Зерно тебе не обділило, — сказала, посміхаючись Ліна. — Я забула тебе попередити, щоб ти не намагався всю силу в заклинання вкладати. Ось ти і постарався. Треба буде тобі обов’язково навчитися видавати енергію малими порціями, а то ще Школу рознесеш на Франі.

Нік скривився через біль у спині, повернувся і подивився на те, що у нього вийшло. У тому місці, куди він направляв заклинання, утворилася в траві велика просіка, ніби хтось проїхав величезним катком. А на узліссі, де закінчувалася галявина і починався ліс, було повалено декілька дерев.

— Це що, моїх рук справа? — він здивовано поглянув на Ліну.

— Так, це ти постарався, — посміхнулася у відповідь мольфарка. — Але далі все-таки менше сили вкладай у заклинання і швидко його переривай. А то коли перейдемо до вогненної магії, ти мені весь ліс спалиш.

Нік недовірливо подивився на свої долоні. Невже це він? Ще день тому він був абсолютно звичайною людиною, а тепер за допомогою сили своєї уяви і декількох слів може здійснювати такі дива. Учень все ще не до кінця вірив у те, що з ним відбувається. Помітивши його розгубленість, Ліна підійшла до нього і по-материнськи обняла.

— Нічого, звикнеш, — сказала вона. — Через деякий час ти будеш дивуватися, як жив без цього. Ну що, перепочив трохи, спробуймо далі. І пам’ятай — ти повинен вкладати в заклинання трохи сили, інакше можуть бути проблеми.

— Я зрозумів. Буду старатися, хоча, окрім як переривати заклинання, я поки не знаю, як це робити, — сказав Нік.

— А ти